Створено імплантований пристрій для трансплантації острівцевих клітин і доставки імунотерапії. Про результати випробувань пристрою при лікуванні діабету 1 типу розробники повідомляють в Nature Communications.
Група дослідників під керівництвом Х’юстонської методистської лікарні розробила тонкий імплантований пристрій, “біоінженерну підшлункову залозу”, для доставки острівних клітин. Лікування імплантатом відновило нормальний рівень глюкози та усунуло більше 150 днів симптомів діабету 1 типу в експериментах на тваринах. При цьому побічна реакція від імуносупресорів була мінімальною.
Імплант і монета в 25 центів. Зображення: Houston Methodist
Розробники назвали свій пристрій NICHE. Це плоский імплантат, який поміщається під шкіру. Він складається з резервуара для острівцевих клітин і ємності для імунодепресантів. Розробники відзначають, що готовий для імплантації пристрій можна надрукувати на 3D-принтері за кілька хвилин. При цьому, це перша платформа, яка використовується одночасно для трансплантації клітин і контролю імунної реакції.
Пристрій містить зовнішні «порти» для заправки ліків за потреби. У своїх експериментах на тваринах дослідники поповнювали резервуари з ліками кожні 28 днів. Це можна порівняти з іншими ліками тривалої дії, які вимагають періодичних візитів до лікаря, наприклад, засобів для профілактики мігрені або лікування ВІЛ. Проте, дослідники планують доопрацювати пристрій перед клінічними випробуваннями, щоб «заправляти» його раз в 6 місяців.
Пристрій імпланта. Зображення: Jesus Paez-Mayorga et al., Nature Communications
Діабет 1 типу – поширене захворювання, пов’язане з аутоімунною реакцією, яка руйнує клітини підшлункової залози. При цьому захворюванні організм виробляє недостатньо інсуліну. Найбільш поширений спосіб лікування – постійні ін’єкції інсуліну. Однак у більш складних випадках пацієнтам потрібні регулярні трансплантації острівних клітин (ендокринних клітин) з підшлункової залози донорів після смерті.
Така трансплантація покращує стан пацієнта, але, як і при будь-якій пересадці органів, вимагає пригнічення імунітету, щоб уникнути відторгнення донорських клітин. Прийом імуносупресорів традиційно пов’язаний з безліччю побічних ефектів. Дослідники відзначають, що нова технологія, при якій трансплантовані клітини та імунодепресанти вводяться локально одним пристроєм, зменшить кількість побічних ефектів.