Генетичне дослідження показало, що космічні подорожі викликають короткочасне зниження імунітету у астронавтів.
Канадські генетики вивчили, як змінюється робота генів у астронавтів під час і після польоту. Аналіз показав, що під час космічної подорожі експресія генів, які регулюють роботу імунної системи, знижується. Це призводить в порушенні роботи захисної системи і сприйнятливості астронавтів і космонавтів до інфекційних захворювань. Після повернення на Землю цей ефект проходить протягом декількох місяців.
Дослідники проаналізували експресію генів в білих кров’яних тільцях (лейкоцитах) у 14 астронавтів, в тому числі 11 чоловіків і 3 жінок. Всі вони проживали на Міжнародній космічній станції (МКС) від 4,5 до 6,5 місяців в період з 2015 по 2019 рік. Зразки крові були взяті у кожного космонавта в 10 точках: один раз перед польотом, чотири рази — під час польоту і п’ять разів — після повернення на Землю.
Вони виявили 15 410 генів, експресованих в лейкоцитах, і з них сформували два кластери, експресія яких змінювалася на часовій шкалі. Обидва кластери в основному складалися з генів, що кодують білки, але між ними були відмінності. Функція першого кластера з 27 генів була пов’язана переважно з імунітетом, а другого — з 29 генів з клітинними структурами і функціями.
Дослідники встановили, що під час польоту в космос експресія генів з першого кластера, пов’язаного з роботою імунітету, знижувалася, при цьому гени другого кластера починали працювати «активніше». При цьому після повернення на Землю більшість генів повернулися до «до польотного» рівня експресії протягом періоду від декількох тижнів до року. Ці результати показують, що астронавти, які повернулися піддаються підвищеному ризику зараження протягом як мінімум одного місяця після повернення на Землю.
Наступне завдання, над яким тепер працюють дослідники, — розробка заходів щодо запобігання придушення імунітету, викликаного космосом. Особливо актуальним це стане для тривалих міжпланетних польотів.