Панагіотіс Карканас (Panagiotis Karkanas) з Американської школи класичних досліджень в Афінах і Ніна Кіпаріссі-Апостоліка (Nina Kyparissi-Apostolika) з Міністерства культури Греції повторно вивчили зразки відкладень з печери Теопетра, в якій збереглися сліди життєдіяльності людей, починаючи з епохи середнього палеоліту.
Проаналізувавши залишки стародавніх вогнищ, вчені помітили, що неандертальці, а потім і кроманьйонці рідко використовували як паливо деревину. Судячи з усього, протягом тривалого часу, починаючи з 140-130 тисяч років тому, мешканці цієї печери переважно обігрівали її за допомогою торфу і гною травоїдних тварин, які вони, ймовірно, збирали недалеко від стоянки.
Як повідомляється в статті, опублікованій у Journal of Archaeological Science, раніше подібне паливо на пам’ятках епохи середнього палеоліту не зустрічалося.
Печера Теопетра розташована в грецькій Фессалії і являє собою великий зал площею близько 500 квадратних метрів, який відвідували стародавні люди щонайменше з епохи середнього палеоліту до неоліту.
Так, у відкладеннях віком близько 130-140, 120-130 і 49-55 тисяч років разом зі знаряддями, які в Європі зазвичай пов’язують із неандертальцями, дослідники знайшли прошарки попелу та залишки вогнищ. Аналогічні знахідки археологи зробили і в більш пізньому шарі віком 13-16 тисяч років, в якому були присутні кроманьйонські артефакти, які належать до епіграветту. Примітно, що протягом усіх цих відрізків, незважаючи на різні кліматичні умови і неоднакову доступність ресурсів, люди вважали за краще використовувати як паливо торф і гній, доступ до яких, мабуть, забезпечували розташовані поруч із печерою водно-болотні угіддя.