Земля

Два шакали, які перетнули Північне полярне коло, подолали від 1500 до 3400 кілометрів

Дослідження встановило походження шакалів, які пройшли 3400 км по Європі, підтверджуючи їхні виняткові міграційні здібності.

Зоологи дослідили міграційні маршрути трьох самців звичайного шакала, які були зафіксовані на значній відстані від своїх традиційних ареалів, у Норвегії, Фінляндії та Іспанії, що підтверджує їхні видатні здібності до розселення.

Звичайний шакал (Canis aureus) на півночі Норвегії, Wies?aw Bogdanowicz et al. / Mammalian Biology, 2024

Звичайний шакал (Canis aureus) традиційно населяє Південну Азію, Близький Схід, Кавказ і Балкани. Однак в останні десятиліття цей вид почав активно мігрувати на захід і північ Європи, адаптуючись до нових кліматичних умов та використовуючи скорочення популяцій вовків і вирубку лісів. Дослідники під керівництвом Веслава Богдановича з Польської академії наук вирішили дослідити походження трьох самців шакала, знайдених далеко за межами їхнього основного ареалу.

Один із шакалів був зафіксований у Норвегії, другий — у Фінляндії, а третій загинув на дорозі в Іспанії. Зразки їхньої ДНК порівняли з геномами інших представників виду з різних частин Європи та Кавказу, щоб встановити походження цих особин. Виявилося, що норвезький шакал мігрував з країн Балтії або Кавказу, подолавши від 1500 до 3400 км. Фінський шакал походив із Західної Середньодунайської низовини, подолавши близько 2500 км. Іспанський шакал мігрував із того ж регіону або з узбережжя Адріатичного моря, пройшовши від 1300 до 1650 км.

Результати показали, що всі три тварини були чистокровними шакалами, а не гібридами з собаками, і належали до першого покоління мігрантів. Це дослідження підкреслює виняткові можливості шакалів до розселення. Вони не просто переміщаються на невеликі відстані, а долають тисячі кілометрів у пошуках нових територій через високу конкуренцію всередині виду, пошук ресурсів і стрес від переслідувань.

Автори зазначають, що такі міграційні процеси можуть мати серйозний вплив на європейські екосистеми, змінюючи баланс між хижаками, їхньою здобиччю, а також впливаючи на паразитарні системи. Хоча важко передбачити, які наслідки принесе розширення ареалу шакалів, дослідження демонструє їхню надзвичайну адаптивність до нових умов проживання.

Back to top button