Астрономи визначили місце ймовірного спалаху наднової, який близько 2,5 мільйона років тому збагатив Землю ізотопом заліза-60 і піддав нашу планету підвищеному опроміненню космічними променями.
Спалахи наднових є важливими подіями у Всесвіті, оскільки вони можуть впливати на планети, підвищуючи рівень космічного випромінювання і спричиняючи мутації в живих організмах. За допомогою осадових порід та океанічної кори, що містять радіоактивний ізотоп заліза-60, можна оцінити, коли такі події впливали на Землю. Ізотоп утворюється під час вибухів наднових і поширюється у міжзоряному просторі разом з іншими частинками.
Команда під керівництвом Кейтлін Ноджірі з Каліфорнійського університету вивчила накопичення заліза-60 в земній корі й визначила два піки, що відповідають часовим періодам 2-3 і 5-7 мільйонів років тому. Вчені припустили, що ці піки можуть бути пов’язані з подіями у місцевій міжзоряній структурі, відомій як Місцева Бульбашка, що утворилася внаслідок кількох спалахів наднових.
Аналізуючи дані про зоряні асоціації в нашій галактиці, астрономи припустили, що спалах наднової, що спричинив другий пік ізотопу заліза-60, відбувся у зоряних асоціаціях Верхнього Центавра-Вовка або Тукана-Годинника. Ці асоціації знаходяться на відстані близько 228-456 світлових років від Землі. Спалах наднової, ймовірно, був достатньо потужним, щоб вплинути на біосферу Землі та прискорити мутаційні процеси в живих організмах через підвищений рівень космічних променів.
Ці відкриття можуть також пояснити деякі інші явища, зокрема «коліно» в спектрі космічних променів, що вказує на можливі сліди цього спалаху у міжзоряному середовищі.