Фахівці НАСА створили модель, яка детально показує процеси всередині Сонця. Дослідження використовувало дані апарату Solar Dynamics Observatory і суперкомп’ютер для аналізу гігантських обсягів інформації.
Фахівці НАСА розробили унікальну 3D-модель поведінки Сонця, використовуючи дані, зібрані космічним апаратом Solar Dynamics Observatory (SDO). Нова модель детально показує процеси всередині зірки, включно з турбулентними потоками речовини, які піднімаються з глибин Сонця до його атмосфери. Для створення моделі використали суперкомп’ютер Pleiades, що знаходиться в Дослідницькому центрі Еймса.
Як працюють моделі Сонця
Створення повної моделі Сонця залишається складним завданням через величезну кількість даних і обчислювальних потужностей, необхідних для такого дослідження. Вчені обмежилися моделюванням невеликої частини структури Сонця, включно з поверхнею та атмосферою.
У моделі показано такі явища, як ударні хвилі та об’єкти, що нагадують торнадо, розміром лише кілька кілометрів. Ці деталі неможливо побачити навіть за допомогою сучасних космічних апаратів. Колірна шкала моделі відображає швидкість руху речовини: яскраво-червоний колір вказує на найшвидші потоки, які потім сповільнюються і змінюють колір на жовтий, зелений або синій.
Активність Сонця має значний вплив на Землю. Погода, океанські течії і навіть космічне середовище залежать від процесів, що відбуваються в надрах зірки. Наприклад, викиди плазми, що складається із заряджених частинок, можуть пошкодити супутники на орбіті та загрожувати здоров’ю астронавтів.
Моделювання допомагає розшифрувати закономірності, які керують активністю Сонця. Дослідники включили в модель дані про сонячну плазму, щоб відтворити явища, які спостерігає SDO. Цей апарат з 2010 року вивчає зірку, фіксуючи її зміни і передаючи інформацію для аналізу.
Для розробки моделі знадобилися терабайти даних і кілька тижнів обчислень. Pleiades, один із найпотужніших суперкомп’ютерів НАСА, опрацював дані, щоб учені змогли краще зрозуміти внутрішні процеси зірки.
Нова модель – важливий крок у вивченні Сонця. Вона дає змогу побачити процеси, які неможливо зафіксувати навіть за допомогою найсучасніших телескопів, і допомагає зрозуміти, як внутрішні потоки речовини впливають на загальну активність зірки і на життя на Землі.