Нове дослідження показало, що обмеження тривалості польоту до Червоної планети й назад допоможе знизити кількість небезпечної радіації, якій піддаються астронавти.
Щоб відправити мандрівників на Марс, вченим і інженерам доведеться подолати багато технологічних перешкод і проблем безпеки. Одна з них – серйозний ризик, пов’язаний з випромінюванням частинок Сонця, далеких зірок і галактик.
Головне завдання вчених знайти відповідь на два питання. По-перше, чи буде випромінювання частинок представляти занадто серйозну загрозу для життя людини під час польоту до Марса туди й назад? По-друге, чи можна захистити космонавтів і космічний корабель від радіації, регулюючи сам політ, наприклад, його тривалість? Вчені відповідають на обидва в статті для журналу Space Weather.
Згідно з дослідженням, небезпека радіації під час подорожі на Марс можна мінімізувати, якщо обмежити час тривалості місії. В середньому, вона не повинна перевищувати чотири роки. Також час польоту людини на Марс має значення. Вчені визначили, що найкращий час – період сонячного максимуму. Тоді космічний корабель менше піддасться дії небезпечних і енергійних частинок з далеких галактик. Вони будуть відхиляються підвищеною сонячною активністю.
- Дослідження: випаровування допомогло зародженню життя на Землі
- Рівняння Ейнштейна і Ейлера перевірять для темної матерії і розширення Всесвіту
- Надмасивні чорні діри позбавили свої галактики сировини для зірок неочевидним способом
Поїздка такої довжини була б можлива. В середньому, політ на Марс займає близько дев’яти місяців. Тому, в залежності від часу запуску і доступного палива, людська місія досягне Червоної планети й повернеться на Землю менш ніж за два роки.
Сонячний максимум – період найбільшої сонячної активності в сонячному циклі. Під час сонячного максимуму спостерігається найбільша кількість сонячних плям на його поверхні. Під час максимуму сонячної активності сонячні плями опускаються нижче широти й розташовуються ближче до сонячного екватора.
Натхнення: hightech.fm