Фігові дерева виявилися здатними перетворювати атмосферний CO2 на карбонат кальцію, накопичуючи його у стовбурах і ґрунті.
Нові дослідження міжнародної групи науковців підтвердили здатність окремих видів фігових дерев з Кенії накопичувати карбонат кальцію завдяки «оксилатно-карбонатному шляху». Цей процес передбачає утворення кристалів оксалату кальцію з CO?, які після розкладання перетворюються на карбонат кальцію. Такий мінерал довго зберігається в ґрунті, підвищуючи його pH та доступність поживних речовин.
«Ми вже деякий час знаємо про шлях перетворення оксалату в карбонат, але його потенціал для поглинання вуглецю не був повністю вивчений», — пояснив доктор Майк Роулі з Цюрихського університету. Вчений наголосив на важливості вибору дерев для агролісомеліорації з подвійною користю: збереження CO2 у вигляді органічного вуглецю та поглинання його у формі неорганічного карбонату кальцію.
Дослідження трьох видів фігових дерев у Самбуру (Кенія) показало, що найефективнішим у накопиченні карбонату кальцію є Ficus wakefieldii. Вчені визначили місця утворення карбонату — як на поверхні стовбура, так і в його середині, що свідчить про глибоке поглинання неорганічного вуглецю. «Карбонат кальцію утворюється як на поверхні дерева, так і всередині деревних структур», — зазначив доктор Роулі.
Команда планує оцінити потенціал Ficus wakefieldii для агролісомеліорації, зокрема його потреби у воді та врожайність. Історично шлях оксилат-карбонат вивчали на деревах без плодів, як-от іроко (Milicia excelsa), яке може поглинати до тонни карбонату кальцію. Оксалат кальцію є поширеним біомінералом, а мікроорганізми, що сприяють його перетворенню, широко розповсюджені в природі.
«Наразі виявлено численні види дерев, які можуть утворювати карбонат кальцію. Але ми вважаємо, що їх набагато більше», — підсумував доктор Роулі, наголошуючи на недооціненому потенціалі цього процесу для боротьби зі змінами клімату.