Земля

Юрські риби масово гинули, ковтаючи мертвих белемнітів

Палеонтологи виявили десятки риб Tharsis з белемнітами, що застрягли в роті — смерть від задухи стала масовим явищем в Юрському періоді.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Розвідка нових викопних знахідок виявила серію незвичних смертей юрських риб Tharsis, які регулярно гинули від задухи, намагаючись проковтнути белемнітів.

Риба роду Tharsis з повним ротом белемнітів. (Ebert & Kоlbl-Ebert, Sci. Rep., 2025)

Фатальна їжа: викопні докази

Унікальні скам’янілості риб Tharsis, виявлені в пізньоюрських вапняках Зольнхофена, демонструють дивовижно часті випадки смертей. Причиною був белемніт – вимерлий головоногий молюск, подібний до кальмара. Як зазначають палеонтологи Мартін Еберт і Мартіна Кельбль-Еберт, «рострум знову виходить через зябровий апарат, тоді як фрагмокон белемніта міцно застряг у ротовому отворі». Ці слова свідчать про повторюваний сценарій загибелі риб.

Риби Tharsis були мікрохижаками – тобто споживачами дрібних організмів, таких як зоопланктон. Вони годувались всмоктуванням, використовуючи потужні всмоктуючі рухи рота. Белемніти, у свою чергу, рідко фосилізуються, тому знахідка їх у риб’ячих ротах є унікальною. Як зазначено у дослідженні, «недавній огляд колекційного матеріалу… виявив кілька екземплярів Tharsis з белемнітами в роті».

Було знайдено кілька екземплярів Tharsis з белемнітами, що застрягли в їхніх ротах. (Ebert & Kоlbl-Ebert, Sci. Rep., 2025)

Дослідники встановили, що белемніти перед смертю дрейфували у воді, залишаючись на плаву завдяки заповненій газом раковині. Їх обростали двостулкові молюски – ще одне свідчення тривалого перебування в товщі води. Риби Tharsis, за словами палеонтологів, «мали звичку висмоктувати залишки м’яких тканин або обростання». Це пояснює, чому риби ковтали белемнітів, які вже були мертві, але здавалося, ще могли містити їстівні залишки.

Устриця на белемніті, яку проковтнула риба Тарсіс. (Ebert & Kоlbl-Ebert, Sci. Rep., 2025)

Неочікувана смерть від задухи

Після того як белемніт потрапляв у ротову порожнину Tharsis, він міг заклинити рибу так, що втеча була неможлива. Риби намагалися позбутися перешкоди через зябра, але безуспішно. Як підсумовують дослідники, «це призводило до смерті від задухи». Сценарій повторюється у численних скам’янілостях, що робить це явище значущим для палеоекологічних реконструкцій.

Ці випадки демонструють унікальну взаємодію мертвих та живих організмів у стародавніх морях. Вони також підтверджують, що природний добір працює навіть після смерті істоти, коли її рештки можуть стати фатальними для інших. Смерть Tharsis від белемнітів – це наочний приклад екологічної пастки, яка формувалась у відкритому морі близько 150 мільйонів років тому.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button