Нові спостереження за близькою червоною гігантською зіркою показують, що усталене пояснення механізмів зоряних вітрів може бути неповним.
Червоні гіганти — це зірки на пізній стадії еволюції з низькою температурою поверхні та великими розмірами. Вони відіграють ключову роль у збагаченні галактики хімічними елементами. Тривалий час вважалося, що тиск зоряного світла на пилові зерна запускає потужні вітри. Саме ці вітри переносять атоми, пов’язані з майбутнім життям.
Нові вимірювання зірки R Doradus поставили цю модель під сумнів. Спостереження показали, що пилові зерна навколо зірки надто малі. Вони не отримують достатнього імпульсу від світла. Отже, світло саме по собі не може пояснити силу зоряних вітрів.
«Ми думали, що добре розуміємо, як працює цей процес», — зазначає Тео Курі. «Виявляється, ми помилялися», — додає він, підкреслюючи наукову значущість результату. Такі висновки змушують переглянути десятиліття теоретичних уявлень. Вони також відкривають шлях до нових пояснень.
Дослідники припускають, що важливу роль відіграють інші процеси. Серед них — гігантські конвективні бульбашки та пульсації зірки. Також розглядаються епізоди інтенсивного утворення пилу. Розуміння цих механізмів важливе для пояснення космічного походження елементів життя.