Астрономи вперше безпосередньо зафіксували наслідки зіткнень великих тіл у планетній системі за межами Сонячної, спостерігаючи за зіркою Фомальгаут.
Формування планет є бурхливим процесом, у якому астероїди, комети й інші тіла постійно зіштовхуються. Такі великі зіткнення вважаються рідкісними. За моделями, вони мають відбуватися раз на сотні тисяч років. Проте навколо Фомальгаута астрономи зафіксували одразу два подібні випадки за останні два десятиліття.
Першу подію спостерігали у 2004 році, другу — у 2023-му. В обох випадках телескоп «Габбл» зафіксував яскраві пилові хмари. Це стали перші прямі докази зіткнень планетезималей у чужій планетній системі. Йдеться про об’єкти діаметром щонайменше 60 кілометрів.
«Ми бачимо не самі тіла, а хмару пилу після зіткнення», — пояснює Пол Калас. «Це світло, яке відбивається від уламків», — додає він. Такі хмари можуть «іскритися» навколо зірки десятки тисяч років. Вони тимчасово маскуються під екзопланети.
Фомальгаут розташований лише за 25 світлових років від Землі. Йому близько 440 мільйонів років. Це робить його аналогом ранньої Сонячної системи. Спостереження дозволяють зазирнути в наше власне минуле.
Раніше одна з таких пилових хмар була помилково прийнята за планету Фомальгаут b. Згодом вона зникла. Нові дані підтвердили, що це був не світ, а наслідок катастрофічного зіткнення. Подібна хмара, cs2, з’явилася пізніше й поводиться аналогічно.
Дослідники оцінюють, що навколо Фомальгаута можуть обертатися сотні мільйонів планетезималей. Вони багаті на леткі речовини й схожі на крижані комети. Такі зіткнення є частиною нормальної еволюції планетних систем. Вони формують світи, але водночас можуть їх знищувати.
Ці спостереження мають важливе значення для майбутніх пошуків екзопланет. Яскраві точки біля зірок можуть бути не планетами. «Ми повинні бути обережними», — застерігає Калас. Пилові хмари можуть вводити в оману навіть найчутливіші телескопи.