У середині липня 2017 року вчені оголосили: від антарктичного льодовика Ларсена C відколовся айсберг площею близько 5800 км?. Об’єкт отримав назву А68. Це один з найбільших айсбергів за всю історію спостережень. Вчені з Університету Лідса та Британської антарктичної служби (British Antarctic Survey) підготували огляд актуального стану айсберга і спрогнозували подальші зміни антарктичного ландшафту.
При підготовці роботи дослідники використовували дані супутника Sentinel-1. За три тижні айсберг встиг помітно віддалитися від основного льодовика. На знімках можна побачити зазор між льодовиком і айсбергом, який досягає п’яти кілометрів. Коли А68 відокремився від крижаного масиву, утворилося ще 11 невеликих айсбергів, найбільший з них досягає 13 км в довжину. Одна з авторів роботи, Ганна Хоґґ (Anna Hogg) з Університету Лідса, коментує: «Супутникові знімки показують, що багато процесів зміни шельфового льодовика Ларсена С тривають. Ми бачимо, що залишені тріщини подовжуються по напрямку до крижаного підйому Bawden Ice Rise, який забезпечує структурну підтримку решти льодовика».
Супутниковий знімок айсберга, A. FLEMING, BRITISH ANTARCTIC SURVEY
Структура, звана Bawden Ice Rise, — це куполоподібне піднесення, що виділяється на плоскій поверхні льодовика. За словами Ганни Хоґґ, відділення великого айсберга може призвести до ослаблення контакту між льодовиком і піднесенням морського дна. Така подія здатна дестабілізувати льодовик і прискорити його руйнування. При цьому, за свідченням дослідників, дроблення шельфових льодовиків лише незначно впливає на підвищення рівня моря.
Вчені вважають, що відділення гігантського айсберга не обов’язково пов’язане з глобальним потеплінням. З більшою ймовірністю може виявитися, що воно — частина природного циклу зростання і скорочення площі шельфового льодовика. У будь-якому випадку, поява такого великого айсберга дозволить простежити безліч змін ландшафту.