Земля

Археологи виявили античний аналог колючого дроту в Римській імперії

Захисна “споруда” використовувалася для оборони римського табору. Про результати розкопок повідомляє прес-служба Франкфуртського університету імені Гете.

Photo by Daniel Bernard on Unsplash

При проведенні розкопок на місці стародавнього римського військового табору, розташованого недалеко від міста Бад-Емс в Центральній Німеччині, археологи вперше знайшли давньоримську «колючий дріт» — дерев’яні захисні шипи, що оточують поселення. Цей тип захисних споруд користувався популярністю і був широко описаний в працях і спогадах римлян.

Захисна споруда являє собою дерев’яну конструкцію, що складається з загострених кілків. Вона призначена для запобігання наближення ворога і потайного нападу на табір. Подібні захисні споруди були описані істориками і навіть згадуються Юлієм Цезарем.

Захисна конструкція з дерев’яних шипів, призначена для стримування потенційних нападників, знайдена на розкопках стародавнього римського табору. Фото: Frederic Auth, Goethe University

Наприклад, в “Записках про війну з галлами” римський диктатор писав про вириті навколо таборів траншеях, на дні яких встановлювалися кілки. Зверху такі захисні споруди маскували вербовими гілками. Воїни, які намагалися перейти такий захист, падали в рів і напаювалися на гострі піки.

Незважаючи на широке поширення, дотепер дослідникам не вдавалося знайти жодної подібної захисної споруди: мабуть, більшість таких дерев’яних конструкції не пережили двох тисячоліть. Те, що рідкісна знахідка була зроблена в Бад-Емсі — наслідок специфіки місцевих ґрунтів: болотиста волога земля добре законсервувала історичні пам’ятки.

Військовий табір в Бад-Емсі, як вважають історики, був обладнаний на початку першого тисячоліття нашої ери для захисту поселення, зайнятого видобутком срібної руди. Давньоримський історик Тацит пише, що римський губернатор намагався видобувати срібло в цій місцевості в 47 р.н. е., але майже нічого не знайшов. Після невдачі табір був покинутий.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button