Вчені з’ясували, що досі недооцінювали діаметр небесного тіла, при падінні якого утворився найбільший ударний кратер на нашій планеті — Вредефорт в Південній Африці. Нові оцінки його розмірів пояснюють і те, чому викинуті цим ударом породи виявляються в Карелії.
Залишки імпактної структури Вредефорт: вид з космосу / ©NASA
Сьогодні на поверхні Землі ідентифіковано 190 ударних кратерів. Найбільший з них – Південноафриканський кратер Вредерфорт, діаметр якого оцінюється в 250-280 кілометрів. Він утворився в результаті падіння небесного тіла близько двох мільярдів років тому, що робить його ще й одним з найдавніших на планеті.
Проведені раніше розрахунки показали, що це міг бути астероїд діаметром 10-15 кілометрів, що рухався на швидкості 15 кілометрів на секунду. Однак нова робота вчених з Рочестерського університету в США показала, що ми сильно недооцінювали його розміри. Судячи з цих даних, небесне тіло мало 20-25 кілометрів і врізалося в поверхню Землі на швидкості до 20 кілометрів на секунду. Стаття Мікі Накаджіми (Miki Nakajima) і його колег опублікована в The Journal of Geophysical Research.
За минулі мільярди років ерозія та інші геологічні процеси майже стерли обриси Вредефорта. Швидше за все, за цей час він став дещо меншим, але спочатку міг досягати майже 300 кілометрів в поперечнику. До того ж більшу частину його площі сьогодні займають сільськогосподарські угіддя, що додатково ускладнює оцінки справжніх розмірів кратера, а значить, і тіла, яке його залишило.
Так виглядає епіцентр давньої катастрофи сьогодні. Купол кратера Вредефорт внесений до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО / © Geoff Mason, UNESCO WHC
У своїй роботі американські вчені спиралися на нові дані про його обриси, а також використовували модель iSALE, що дозволяє симулювати імпактні (ударні) події. Розрахунки показали, що 15-кілометрове тіло на швидкості 15 кілометрів в секунду могло створити кратер не більше 172 кілометрів в діаметрі. Щоб створити кратер великих розмірів при швидкості 15 кілометрів на секунду, астероїд повинен був досягати 25 кілометрів в діаметрі або рухатися значно швидше.
Ці цифри вчені використовували і для дослідження того, як надалі розподілялася маса, викинута ударом небесного тіла. Сьогодні її відкладення знаходять навіть в Карелії. Виходячи з характеристик цього шару, а також спираючись на свою модель, автори роботи показали, що за часів падіння астероїда ця місцевість розташовувалася на відстані всього лише 2000-2500 кілометрів від нього — куди ближче, ніж сьогодні.
Нові оцінки роблять це небесне тіло набагато значнішим, ніж навіть знаменитий астероїд, падіння якого пов’язують з кратером Чиксулуб і крейдо-палеогеновим вимиранням, в результаті якого зникли всі нелітаючі динозаври.