Команда проекту Event Horizon Telescope (EHT) приступила до обробки первинних даних, отриманих в рамках спостережень за горизонтом подій чорної діри в центрі Чумацького Шляху.
Чорна діра Стрілець А* в центрі Чумацького Шляху віддалена від Землі на 26 тисяч світлових років. При радіусі близько 24 мільйонів кілометрів, що вдвічі менше орбіти Меркурія маса об’єкта оцінюється в 4 мільйони сонячних (близько 2×1030 кілограмів). Спроба розглянути Стрілець А* з допомогою одного з відомих телескопів порівнюється з пошуком м’яча для гольфу на поверхні Місяця — для цього потрібно апарат з апертурою близько 10 тисяч кілометрів (діаметр Землі — 13 тисяч кілометрів). Тому вчені використовують радіоінтерферометрію з наддовгими базами.
Метод полягає в об’єднанні телескопів на різних континентах в систему, яка імітує телескоп розміром, рівним максимальній дистанції між пристроями. В рамках проекту EHT в систему об’єднали вісім телескопів у шести точках планети — Мексиці, на Гаваях, Арізоні, Чилі, Іспанії та Антарктиді. Ключову роль зіграло підключення комплексу ALMА (Чилі), що складається з радіотелескопів з 66 приймальними антенами, — це підвищило роздільну здатність EHT в 10 разів. Для підключення ALMA вчені розробили спеціальне обладнання і програмне забезпечення, забезпечивши обсерваторію можливістю передавати дані зі швидкістю 8 гігабіт в секунду. Крім Стрільця А* метою проекту заявлена чорна діра в центрі галактики M 87 в 53,5 мільйонах світлових років від Землі. Перші горизонти подій об’єктів спостерігалися без участі ALMA.
Система EHT / ©National Geographic
Моніторинг розпочався 5 квітня, його успіх пов’язувався з погодними умовами у всіх точках світу. Справа в тому, що інтерферометр працює в діапазоні міліметрових радіохвиль, які поглинаються і випромінюються водою в атмосфері Землі. Для мінімізації шуму телескопи розміщені на великих висотах, однак опади і вітер, як і раніше, обмежують відображення сигналу. Останні вимірювання були отримані EHT 11 квітня о 18:22 за київським часом, наглядова вікно місії склало п’ять ночей. Дистанційна передача даних не передбачена через великий обсяг — для аналізу 1024 жорстких диска будуть спрямовані в обсерваторію Хейстек і Радіоастрономічний інститут Макса Планка. Носії Телескопа Південного полюса (SPT) на антарктичній станції Амундсен-Скотт можуть бути вилучені після закінчення в регіоні зимового сезону, в кінці жовтня.
Передбачається, що генерування зображень горизонтів подій двох чорних дір займе близько року. Результатом стануть тіні об’єктів — ореоли світла, що оточують темні кола. За словами вчених, згідно симуляціям, такі ореоли можуть мати асиметричну товщину і яскравість, нагадуючи арахіс, «який програв би будь-які конкурси краси». У разі невдачі команда проекту планує повторити спостереження в 2018 році.
Участь у них зможуть взяти нові телескопи в Африці і космічні обсерваторії. «Навіть якщо перші зображення будуть поганенькими і розмитими, ми вперше зможемо перевірити ряд основних прогнозів теорії гравітації Ейнштейна на прикладі екстремальних умов в чорних дірах», — передає слова радіоастронома Хайно Фальке (Heino Falcke) з Університету Неймегена National Geographic.