Новий аналіз даних зонда Cassini показав, що глибина центральній частині Моря Кракена може досягати 300 метрів.
Титан – найбільший зі супутників Сатурна і одне з найцікавіших місць у всій Сонячній системі. Якщо не брати до уваги Землю, це єдине відоме небесне тіло, на якому відбувається кругообіг рідини. Однак через низьку температуру роль води там грають легкі вуглеводні, метан і етан, що утворюють річки і моря, які випаровуються хмарами й падаючим дощем.
Американський зонд Cassini, у 2004-2017 роках працював в системі Сатурна, досліджував Титан поблизу. Бортовий радар дозволив заглянути крізь щільну, непроникну для звичайних інструментів атмосферу. Йому дійсно відкрився вельми «земний» ландшафт з річковими руслами, озерами та островами. Ця робота дозволила отримати перші карти поверхні Титана і навіть проміряти глибину його «вуглеводоймищ».
Однак дотепер в цих даних бракувало однієї ключової деталі. «Була встановлена глибина і склад усіх морів Титана, за винятком найбільшого, Моря Кракена , – каже Валеріо Пог’ялі (Valerio Poggiali) з Корнельського університету, – яке не тільки називається вражаючим, але і містить до 80 відсотків всієї рідини на поверхні супутника».
Пог’ялі і його колеги звернулися до даних, які зібрав зонд Cassini в 2014 році, коли апарат провів вимірювання в трьох ділянках Моря Кракена. Так, радарні спостереження показали, що в районі Затоки Синус (Moray Sinus) – естуарія в північній частині моря – глибина сягає 85 метрів. Рідина там на 70 відсотків складається з метану, на 14 відсотків – з етану, а ще на 16 відсотків – з рідкого азоту.
Однак в центральній частині Моря Кракена досягти дна так і не вдалося: або воно знаходиться дуже глибоко, або склад рідини там інший, і вона поглинає занадто багато радіохвиль, не дозволяючи вловити відбитий від дна сигнал. Другий варіант малоймовірний, оскільки рідина в морі постійно перемішується, тому автори роботи схиляються до першого варіанту. Про це вони пишуть у статті, опублікованій в Journal of Geophysical Research.
Розрахунки показують, що в цьому випадку глибина центральних районів Моря Кракена становить не менше 100 метрів, а в окремих ділянках може доходити до 300 метрів. Ці дані несуть особливу цінність для розробників NASA, які проєктують безпілотний підводний апарат для роботи на Титані. Теоретично місія може відправитися до мети приблизно в 2040 році.
Натхнення: naked-science.ru