Несподівано потужні поверхневі магнітні поля у деяких зірок кидають виклик уявленням про їх еволюції. Дослідження опубліковано в журналі The Astrophysical Journal Letters.
Дослідники з Університету штату Огайо виявили незвичайний процес в маломасивних зірках: оболонка і ядро цих зірок з часом «поділяються» і починають обертатися з різною швидкістю. Цей ефект підсилює магнітне поле зірки на мільярди років і впливає на умови для розвитку життя на планетах в таких системах.
Астрономи проаналізували дані Слоановського цифрового небесного огляду про 136 маломасивних зірок зі скупчення Ясла, найближчого до Землі розсіяного зоряного скупчення, що знаходиться на відстані близько 580 світлових років від нашої планети. Аналіз показав, що магнітні поля деяких зірок в цьому скупченні значно сильніше, ніж можуть пояснити сучасні моделі.
У зірках, подібних Сонцю, поверхневий магнетизм пов’язаний із зоряним обертанням. Сильні магнітні поля спостерігаються в серцевинах областей магнітних сонячних плям і викликають різні явища космічної погоди. Раніше вважалося, що маломасивні зірки влаштовані також і тому мають дуже низький рівень магнітної активності, що робить їх ідеальними для потенційно населених екзопланет.
Дослідники вважають, що процес синхронізації ядра зірки і оболонки може викликати аномально потужний магнетизм, виявлений в зірках скупчення Ясла. Аналіз спостережуваних даних показує, що «магнітним полем цих зірок управляє динамо-механізм іншого типу», відмінний від сонячного. Дослідники вважають, що в процесі еволюції таких зірок швидкість обертання ядра і оболонки змінюється по-різному.
Результати дослідження мають важливе значення для нашого розуміння астрофізики, особливо пошуків життя на інших планетах, додають дослідники. Вони розрахували, що такі аномальні зірки будуть регулярно викидати потоки високоенергетичного випромінювання. На деяких з них цей ефект триватиме мільярди років і його потрібно враховувати при оцінці умов на екзопланетах в таких системах.