Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- Астронавт NASA опублікував нове фото світанку з борту МКС
- Вчені з’ясували, як ландшафт Меркурія відрізняється від місячного
- Астрономи знайшли на знімках «Хаббла» сліди тисячі нових астероїдів (фото)
- НАСА: метанова загадка Марса все ще актуальна
- Що станеться при загибелі нашого Сонця?
- На Сонці теж бувають дощі
- На Місяці знайшли «водойму», створену сонячним вітром
- Учені розрахували, де саме на Марсі зможуть уперше зацвісти дерева
- Гавайські школярі назвали знімок злиття галактик про життя
- Як вчені розгадали таємницю дивної гелеподібної субстанції на Місяці
- Відтворені частки димки Титана допоможуть зрозуміти, як зародилося життя на Землі
- Виявилося, Всесвіт просто не повинен існувати: фізики зробили нове відкриття
- Астрономи вивчили одне з найбільших скупчень галактик: воно важить як 564 трлн Сонць
- Астрономи порахували, коли планети змінять орбіти і настане хаос
- З’явився телескоп, який буде стежити за небезпечними астероїдами
- Шість нових квазарів: загадка астрономії
- Нова карта показує шанси знайти придатну воду на Марсі
- Зірка-марафонець випробовує чорну діру на межі фізики
- Астрономам вдалося побачити загибель іншої зоряної системи
- У галактиці OJ 287 виявили подвійні чорні діри
- «Вояджер-2» випадково змінив орієнтацію: в НАСА розповіли про наслідки для науки
- Hubble виявив чорну діру викинуту з центру галактики
- Подивіться, як закручуються пилові кільця навколо чорної діри
- “Хаббл” зняв світлове “шоу” чорної діри
- Вчені знайшли на Сонці раніше невивчені процеси
- Випадкове відкриття галактики, якої не повинно було існувати
- Телескоп Hubble зробив детальні знімки розпаду комети ATLAS
- «Хаббл» сфотографував зірку, яка здатна знищити Землю
- Інженер NASA: людям варто задуматися про переселення на Титан
- Дослідники Сонця попередили про майбутню супербурю
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.