Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- Опублікована найточніша карта Марса в 5,6 гігапікселів (фото)
- Розпочався відбір колоністів на Марс
- NASA знайшло незвичайний кратер на Марсі
- Вчені знайшли новий спосіб пошуку життя на Марсі
- Третина подібних до Сонця зірок поглинули найближчі планети
- Чорні діри народжуються не одним шляхом: гравітаційні хвилі розкрили три родини
- Вчені: Енцелад може бути домом для підводних інопланетян
- Фізики: вибух чорної діри можливий вже за 10 років
- Нове дослідження вирішує парадокс чорної діри Стівена Хокінга за допомогою теорії струн
- Знайдено найшвидші зірки Чумацького Шляху
- Секретний космоплан X-37В побив рекорд перебування на орбіті Землі
- «Пекельна» планета недалеко від Землі подає загадкові сигнали: вчені придумали, як їх розшифрувати
- Астрономи виявили «пухку» планету
- Три дивовижні супутники знайшли в Урана та Нептуна
- Супутник Юпітера Каллісто можуть колонізовати до 2040 року
- Виявлена екзопланета, яка має форму сплющенного м’яча
- Вчені вважають, що магнітне поле Юпітера залежить від вітру
- Два сонячні затемнення 2027 року подарують вогняне кільце й рекордну тінь
- На планеті Proxima b є атмосфера, океани і рослинність
- Надважкі ракети відкривають нову еру космічних телескопів
- Найдавніший квазар сяє яскравіше трильйона сонць
- Синя планета HD 189733b схожа на Землю лише здалеку
- Астроном стверджує, що перший контакт з інопланетянами відбудеться не з біологічними істотами, а з інопланетним ШІ
- NASA зможе попередити людство про наближення астероїдів за п’ять днів
- Астрономи за допомогою зонда Insight “почули” падіння метеорита на Марсі (відео)
- У протоскупченні галактик “Павутина” знайшли 14 активно зростаючих чорних дір (відео)
- На Енцеладі виявили нові органічні молекули
- «Джеймс Вебб» розглянув пару галактик, що зіткнулися
- Астрономи дослідили «жовті кульки» в Чумацькому Шляху
- Фізики вважають, що життя може існувати в 2D-світі
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.