Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- Вчені здивовані подібністю між Землею і Марсом
- 24 грудня гігантський астероїд зблизиться із Землею
- ООН: Землі загрожує 25 647 об’єктів
- НАСА запустило станцію до головної загрози для Землі (відео)
- У Чумацькому Шляху знайшли дивний об’єкт: це може бути найменша чорна діра
- Нові сонячні плями настільки великі, що можуть поглинути всю Землю цілком
- The surface of the moon has learned to map with an unprecedented level of accuracy
- 13 жовтня на Землі почнеться магнітна буря
- Juno зміг відстежити радіохвилі, викликані вулканічним місяцем Юпітера
- NASA готує «полювання» на троянські астероїди Землі
- Стародавня Земля була схожа на супутник Сатурна
- З’ясувалося, що супутники Юпітера можуть зігрівати один одного
- Під льодом на південному полюсі Марса може ховатися ціла мережа рідких водойм
- Вчені зібрали всі відомі сигнали космосу в єдину базу
- Чумацький Шлях виявився в два рази ширше, ніж вважали астрономи
- Експерт: Метан на супутнику Сатурна почнуть видобувати через 100 років
- Яскраві плями Титану могли бути озерами
- Знайдено ймовірне місце проживання іншої галактичної цивілізації (відео)
- З Марса на Землю доставлять зразки грунту: в НАСА заявили, що вони можуть бути небезпечні (відео)
- Зіткнення Землі з Марсом можливо
- Розширення Всесвіту пов’язали з чорними дірами, що складаються з темної енергії
- Астрономи знайшли найшвидшу молоду зірку
- Панорамна фотографія приземлення марсохода NASA (фото)
- Повне сонячне затемнення відбудеться 2 липня
- Дослідження: Хімічний склад Землі і Сонця дуже схожий
- Зоряний пил літає «автостопом» частіше, ніж вважалося
- Зразки Фобоса прибудуть на Землю в 2029 році
- Астрономи знайшли потенційно населені планети, придатні для вивчення Землі
- Зонд «Паркер» уперше «пірнув» у корону Сонця
- Індійський модуль «Вікрам» таємничо зник з поверхні Місяця
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.