Вчені показали, що болід, який вибухнув над Канадою в 2021 році, був твердим і кам’янистим. Це вкрай несподівано, адже прилетів він із хмари Оорта — далекої області, де, як вважається, знаходяться лише тендітні крижані тіла.
Болід над озером Лейк-Луїз в канадській провінції Альберта / ©Hao Qin
У лютому 2021 року в небі над Канадою вибухнув болід. Аналіз його траєкторії і загибелі показав, що це було кам’янисте небесне тіло, що прилетіло з хмари Оорта, де теоретично повинні бути присутніми одні лише крижані комети. Знахідка змушує переглянути деякі уявлення про те, що відбувається на далекій периферії Сонячної системи. Доповідь про неї прозвучала на зустрічі відділення планетарних наук Американського астрономічного товариства (AAS).
Хмара Оорта – гіпотетична область Сонячної системи, сферична хмара крижаних небесних тіл. Вона охоплює простір в цілий світловий рік, хоча безпосередньо його існування досі не підтверджено: всі знання про хмару Оорта ми отримуємо лише побічно. Зокрема, якщо випадкова гра гравітації надає несподіваний імпульс одному з його об’єктів, він може стати довгоперіодичною кометою, що проходить і через внутрішні області Сонячної системи.
У 2016 році вчені помітили одне з таких тіл з відповідною траєкторією, проте зовні зовсім несхоже на об’єкт хмари Оорта. Воно відрізнялося слабким блиском і не утворило довгий блискучий хвіст і нагадувало швидше кам’янистий астероїд, ніж крижану комету. Відтоді було зроблено ще кілька подібних спостережень, хоча всі вони строго не підтверджені: аж надто малі і швидкі такі об’єкти. Тепер один з них був помічений в атмосфері Землі, в Канаді.
- Поряд з Чумацьким Шляхом знайдена нова галактика
- Космологи передбачили швидке відкриття «екзотичних компактних об’єктів»
- Знайдено ймовірне місце проживання іншої галактичної цивілізації (відео)
- «Габбл» виявив вкрай рідкісний астероїд — він обертається так швидко, що знищує сам себе
- Хаббл сфотографував кулясте скупчення NGC 6441
- NASA готується до запуску телескопа SPHEREx для дослідження Всесвіту
- NASA зібралося укутати космічне сміття “ковдрою”
- Радіотелескоп FAST знайшов найповільніший пульсар у кульовому скупченні
- Комети Чурюмова — ключ до історії сонячної системи
- Астрономи виявили два субнептуни, утричі більші за Землю
- Китай займеться дослідженням Місяця
- У позаземних океанах вперше вдалося виявити фосфати
- NASA побудує житловий блок біля Місяця
- Астрономи знайшли об’єкт із орбітою 25 000 років
- Індійська обсерваторія зробила перші знімки Сонця в ультрафіолетовому світлі (фото)
- «Габбл» побачив нарощування матеріалу гігантської екзопланети
- Астрономи стурбовані появою тріщин на Сонці
- Між Землею і Місяцем побудують новий супутник
- Складності польоту до Альфа Центавре
- У атмосфер Марса і Землі знайдена спільна риса
- Інженер NASA запропонував побудувати на Місяці «киснепровід»
- Кожна планета Сонячної системи звучить по-своєму
- Корабель НАСА «Люсі» пролетів повз свій перший астероїд на шляху до Юпітера
- Астрономи виявили дуже молоду планету
- Астрономи зафіксували загадкові сигнали з космосу
- Вчені: астероїди могли принести на Землю більше води
- Учені запідозрили наявність маленьких чорних дір усередині астероїдів, Місяця і навіть на Землі
- Фізики вважають, що життя може існувати в 2D-світі
- Полярні сяйва Юпітера здивували вчених
- Виявлено найвіддаленіший швидкий радіосплеск у космосі
Денис Віда (Denis Vida) і його колеги зібрали і вивчили сотні випадкових свідчень, записів з камер відеоспостереження, а також дані мережі Global Fireball Observatory, спеціально розгорнутої для реєстрації таких подій, і супутникових знімків. На основі цього вченим вдалося розрахувати траєкторію об’єкта і показати, що походить він саме з хмари Оорта. Разом з тим на звичайну комету він був не схожий. Тендітні комети розпадаються і згоряють ще у верхніх шарах атмосфери, але це тіло, рухаючись на швидкості близько 62 кілометрів на секунду, проникло на пристойну глибину. Його розпад відбувався в два етапи, як це властиво астероїдам.
Крім того, дослідники проаналізували архівні дані, виявивши як мінімум ще одну подібну подію, зареєстровану в 1979 році. Виходячи з цього, астрономи припустили, що хмара Оорта може містити далеко не одні лише крижані комети, а від одного до 20 відсотків його об’єктів — це кам’янисті астероїди. Можливо, такі оцінки сильно завищені. Зрештою, висновки зроблені виходячи із занадто малого числа подій, до того ж в силу більшої стійкості кам’янистих метеоритів їх загибель легше виявляється при моніторингу.
Але навіть якщо брати нижню межу зазначеного діапазону – один відсоток, – це змушує всерйоз задуматися над появою і складом хмари Оорта. Присутність там кам’янистих тіл може свідчити на користь «гіпотези великого оверштага», згідно з якою Юпітер сформувався порівняно недалеко від Сонця, після чого зблизився з ним, а вже потім мігрував до своєї нинішньої орбіти. У цих рухах масивна планета двічі зруйнувала пояс астероїдів, і частина його об’єктів могла виявитися викинутою на периферію, аж до далекої хмари Оорта.