Переважна більшість відомих екзопланет занадто суворі і ніяк не пристосовані для життя. Однак Янсен (55 Раку е) виділяється навіть на цьому тлі. Вона вдвічі більша за Землю і обертається навколо сонцеподібної зірки 55 Раку А приблизно в 40 світлових роках від нас. При цьому орбіта планети проходить настільки близько до зірки, що повний оборот вона робить менш ніж за 18 годин. Радіус орбіти доходить до двох мільйонів кілометрів: для порівняння, у Землі він становить 147 мільйонів кілометрів, а у Меркурія — 46 мільйонів.
Розпечена планета Янсен: погляд художника / ©Lucy Reading-Ikkanda, Simons Foundation
До батьківської зірки Янсен розгорнута завжди однією стороною, і температура там скаче від 1000 до 2700 °C. Але і на «нічній» півкулі ненабагато холодніше: швидше за все, поверхня планети вся покрита розплавленою лавою, а вулкани не затихають ні на мить. Астрономам з Інституту Флетайрон в Нью-Йорку вдалося з’ясувати, як Янсен перетворилася в настільки «пекельний» світ. Стаття Лілі Чжао (Lily Zhao) і її колег опублікована в журналі Nature Astronomy.
Вчені спостерігали систему 55 Раку А за допомогою нового спектрометра EXPRES, встановленого на 4,3-метровому телескопі обсерваторії Лоуелла. Рухаючись по орбіті, Янсен проходить на тлі зірки, що дозволяє досліджувати планету по змінах її випромінювання. Це помітно відрізняє її від інших планет системи (їх відомо в цілому п’ять), які у своєму русі не затьмарюють зірку. Орбіта Янсен лежить практично в площині екватора 55 Раку А, тоді як орбіти інших чотирьох планет сильно відхилені від неї. Це сильно відрізняє систему від нашої Сонячної, всі планети якої рухаються практично точно в площині екватора зірки.
Вчені пов’язують цю відмінність з присутністю у 55 Раку А близького сусіда. Зірка входить до складу подвійної системи Коперник, і поруч з ним розташований червоний карлик 55 Раку В. Мабуть, саме його гравітація вибила планети з початкової площини. Швидше за все, Янсен теж сформувалася на набагато більш далекій орбіті, проте через ту ж гру гравітаційних взаємодій стала поступово зміщуватися ближче і ближче до зірки. При цьому планета розжарювалася все сильніше, поки не стала тим «пекельним» світом, яким ми бачимо її сьогодні.