Астрономи зробили нове відкриття, виявивши два екзогіганти біля сонцеподібних зірок. Одним з них став трохи розпухлий гарячий Юпітер біля старіючої зірки, а другим — аномально пухкий гарячий Сатурн у молодшої сонцеподібної зірки. Ці відкриття були опубліковані в журналі “Astronomy & Astrophysics”.
Гарячі сатурни — це група газових гігантів з масами від 0,2 до 0,4 маси Юпітера, орбітальними періодами менш як десять днів і об’ємними густинами менш за один грам на кубічний сантиметр. Завдяки великим розмірам їх зручно виявляти, і вони є важливими для планетологів з кількох причин. По-перше, вони допомагають зрозуміти природу гарячих юпітерів, чиї радіуси більші за 0,6 радіуса Юпітера, а орбітальні періоди менші за шість днів. По-друге, гарячі сатурни дозволяють краще зрозуміти механізм формування планет через акрецію газу з протопланетного диска на тверде ядро. По-третє, відсутність гарячих сатурнів з густиною менш ніж 0,1 грама на кубічний сантиметр може свідчити про некеровану втрату маси з атмосфери у надто розпухлих тіл.
Група астрономів під керівництвом Франсуа Буші з Женевської обсерваторії виявила нові гарячий Сатурн і гарячий Юпітер. Спочатку їх знайшла система роботизованих телескопів NGTS (The Next-Generation Transit Survey) за допомогою транзитного методу. Подальші спостереження космічного телескопа TESS і наземних телескопів зокрема спектрографів CORALIE, FEROS і HARPS, дозволили підтвердити відкриття та оцінити маси екзопланет за допомогою методу радіальних швидкостей.
NGTS-26, віком 11,5 мільярда років, готується стати червоним гігантом. Зірка належить до типу G6, має масу 0,96 маси Сонця, світність 1,2 сонячної та розташована на відстані 3,6 тисячі світлових років від нас. Навколо неї обертається екзопланета з масою 0,59 маси Юпітера та радіусом 1,4 радіуса Юпітера, з орбітальним періодом 3,37 дні.
NGTS-27 молодша, віком 7,9 мільярда років, належить до типу G3 і має масу 1,07 маси Сонця. Її екзопланета має масу 0,29 маси Юпітера та радіус 1,33 радіуса Юпітера, обертаючись з періодом 4,52 дня.
Обидві екзопланети піддаються найпотужнішому опроміненню з боку своїх зірок, що в тисячі разів перевищує рівень випромінювання, яке отримує Земля від Сонця. Теоретичні моделі вказують, що радіуси NGTS-26b і NGTS-27b мають бути меншими, ніж спостерігається: 1,05 і 1,19 радіуса Юпітера відповідно. NGTS-26b є одним з найбільших об’єктів серед екзогігантів аналогічної маси. Рівноважні температури і висоти атмосфер NGTS-26b і NGTS-27b складають 1331 і 1783 Кельвіна, а також 1200 і 940 кілометрів відповідно. Підвищена металічність та великий вік систем можуть впливати на значну роздутість цих екзогігантів.