Американські вчені з’ясували, що каролінські білки прислухаються до пташиного щебету і орієнтуються на нього як на ознаку безпеки. Подібні звуки дозволяють їм відчувати себе спокійно, а їх припинення сигналізує про загрозу від хижака. Стаття про дослідження опублікована в науковому журналі PLOS ONE.
Вчені стежили за каролінськими білками (Sciurus carolinensis), які мешкають у парках і житлових районах американського міста Оберлін (штат Огайо). Спочатку вони програвали 54 тваринам звуки, які видає червонохвостий сарич (Buteo jamaicensis) — хижий птах родини яструбиних. Далі половині тварин автори включали безтурботний пташиний щебет, а іншій половині — звичайний фоновий шум міста.
Обидві групи білок час від часу показували занепокоєння і завмирали в характерної для стану тривоги позі, чекаючи появи сарича. Однак ті білки, які слухали птахів, робили це рідше.
Вчені вважають, що подібну поведінку білки набули в ході еволюції. Ті тварини, які навчилися використовувати щебет як індикатор безпеки, успішніше шукають їжу, ніж їх побратими, які не адаптувалися. Таким чином вони витрачають менше часу на те, щоб озиратися в пошуках хижака.
Автори роботи зазначають, що збільшення гучності міського шуму може серйозно вплинути на виживаність білок. Цей фактор, а також те, до яких саме звуків прислухаються білки, повинен стати метою подальших досліджень.