Американські вчені провели дослідження штучно вирощених судин на основі різних гідрогелів. Вони вивчали механічні властивості отриманих конструкцій і виживаність клітин в середовищі гідрогелю різного складу: желатинового, фібринового та колагенового.
Як зшиваючий компонент дослідники використовували геніпін. Гідрогель на основі желатину, зшитого геніпіном, виявився найбільш стійким до розтягування, проте він не створив оптимального середовища для розмноження клітин. Найвищої життєздатності клітин вдалося досягти в середовищі фібрину без додавання геніпіна. Також для підвищення міцності штучних судин у фібриновий гідрогель додавали фібробласти — клітини сполучної тканини, що формують позаклітинний матрикс.
Для створення штучного органу недостатньо виростити тканину з клітин в чашці Петрі. Ці клітини необхідно помістити в міжклітинний матрикс, при цьому важливо, щоб цей матрикс був досить міцним, щоб він міг витримувати навантаження всередині організму людини. Крім того, це середовище має створювати оптимальні умови для зростання клітин, що утворюють сам орган (наприклад, м’язових або епітеліальних клітин). Саме тому автори роботи додавали до гідрогелів геніпін — речовина, що отримується з плодів гарденії, яке робить гідрогелі з желатину і колагену міцнішими, утворюючи додаткові зв’язку між молекулами.
Раніше цим же науковим колективом була розроблена стратегія вирощування штучних судин: в чашці Петрі формуються окремі кільця з клітин гладкої мускулатури артерій; потім ці кільця з’єднуються в трубки і покриваються зовні гідрогелем.
За словами самих вчених, ця технологія ще потребує доопрацювання, але в майбутньому на її основі можна буде вирощувати штучні органи «в пробірці» і трансплантувати людям.