Міріади бактерій, які населяють морські осадові відкладення, виявилися здатні виділяти молекули, які стимулюють зростання хмар і охолодження клімату.
Впізнаваний запах моря частково пов’язаний з присутністю диметилсульфіда (ДМС) — важливого елемента метаболізму багатьох жителів планктону. Ці молекули утворюються при розкладанні диметилсульфонопропіоната (ДМСФ), за допомогою якого морські організми регулюють осмотичний тиск всередині своїх клітин. Слабкий запах ДМС супроводжує скупчення планктону, залучаючи до нього тварин.
На повітрі ДМС швидко окислюється до невеликих молекул, що містять сірку, а ті — завдяки хвилям і вітру — легко переходять в аерозоль. Їх дрібні частинки служать центрами конденсації, підсилюючи утворення хмар і сприяючи зниженню температури. Втім, автори нової статті, опублікованій в журналі Nature Microbiology, вважають, що ми сильно недооцінюємо вплив цієї «корисної» молекули на клімат Землі.
Вважається, що виробниками ДМСФ і ДМС виступають лише планктонні водорості, що видають близько 6,6 мільярда тонн в рік. Однак Джонатан Тодд (Jonathan Todd) і його колеги виявили, що джерелами ДМС можуть служити і бактерії, що живуть у прибережних і придонних осадових породах. Дійсно, у проаналізованих вченими пробах вміст ДМСФ виявилося в тисячі разів вище, ніж у морській воді.
За їх оцінками, кожен грам такого придонного «бруду» може містити сотні мільйонів бактерій, що виробляють ДМСФ. Це означає, що чинні підрахунки глобального обороту ДМСФ і ДМС сильно — можливо, на порядки — занижені, а з ними занижено і вплив, який чинять вони на клімат.