Біологи зі Школи досліджень Землі та космосу Університету штату Арізона Джеффрі Дік та Еверетт Шок виявили, що специфічні гідротермальні середовища морського дна забезпечують унікальне середовище проживання. У ній можуть жити певні організми. Це відкриває нові можливості для життя в темряві на дні океанів не тільки на Землі, а й у всій Сонячній системі.
Фото Від kyryloshevtsov
Підводні тріщини океанського дна називаються гідротермальними жерлами. Вони схожі на вентиляційні отвори, з яких вивергаються струмені води дуже високої температури. «Навколо гідротермальних джерел на морському дні гарячі рідини змішуються з надзвичайно холодною морською водою, створюючи умови, за яких створення молекул життя вивільняє енергію», – говорить Шок.
При зіткненні гарячої рідини з крижаною водою утворюється специфічне середовище, яке підходить для життя дрібних організмів. Попередні дослідження Шока показали, що біосинтез основних клітинних будівельних блоків, таких як амінокислоти та цукор, сприятливий там, де вентиляційні отвори складаються з ультрамафітових порід (магматичних порід з дуже низьким вмістом кремнезему). Ці породи виробляють найбільше водню.
«Де є життя – є вода. Але воду необхідно видалити із системи, щоб полімеризація стала сприятливою, — сказав Дік. — Існують два протилежні потоки енергії: вивільнення енергії шляхом біосинтезу основних будівельних блоків та енергія, необхідна для полімеризації».
Полімеризація — процес утворення високомолекулярної речовини (полімеру) шляхом багаторазового приєднання молекул низькомолекулярної речовини до активних центрів у зростаючій молекулі.
Провівши розрахунки, вчені довели, що загальний синтез майже всіх білків у геномі вивільняє енергію в зоні змішування вентиляційного отвору при температурі, за якої цей організм зростає найшвидше, близько 85 °C. У вентиляційній системі, яка виробляє менше водню, синтез білків несприятливий.
Натхнення: hightech.fm