Американські дослідники проаналізували поведінку риб у рифів уздовж протоки Санта-Барбара в Каліфорнії та виявили, що з часом їх зона проживання зсувається вгору, ближче до поверхні води. Причина, ймовірно, в меншій кількості кисню в одиниці об’єму води. Правда, чому місцеві води збіднені киснем, поки не ясно.
Дослідники відзначають, що зниження вмісту кисню у воді – загальний тренд у Світовому океані. У зв’язку з цим вони побоюються звуження екологічних ніш, доступних сучасним рибам. Відповідна стаття опублікована в Global Change Biology.
Хоча вчені не мають повного уявлення про вміст кисню у всіх ділянках океану, в останні роки вимірювання в багатьох районах показують, що кількість розчиненого у воді кисню знижується відразу в багатьох місцях. Причини цього до кінця не ясні. Закон Генрі говорить, що в теплішій воді може бути розчинено все менше газів, — і це могло б пояснити те, що відбувається. Однак в цілому ряді випадків вміст кисню у воді знижується навіть тоді, коли підвищення температури в цій частині океану не спостерігається. Один з таких районів – острови Чаннел, навпроти затоки Санта-Барбара.
Дослідники з США узагальнили результати спостережень за рибами в цьому районі в 1995-2009 роках. Їх провели в трьох обмежених зонах: на глибині в 50, 150 і 300 метрів. Протягом цього періоду з майже шести десятків видів риб 19 стали зустрічатися на помітно меншій глибині, ніж раніше, а чотири, навпаки, «спустилися» в глибину. Середня швидкість зміщення типових глибин для риб цих 23 видів склала 8,7 метра в десятиліття (враховуючи як міграції вгору, так і на глибину). Міграція більшості риб ближче до поверхні, вважають вчені, викликана тим, що там більше кисню — адже він в основному потрапляє в морську воду з атмосферного повітря.
Автори відзначають, що в інших точках планети, де поверхня океану нагрівається, багато риби йдуть дещо глибше, щоб існувати в оптимальному для них діапазоні температур. Передбачається, що глобальне потепління незабаром зробить основну частину світового океану доволі теплішим. В таких умовах риби будуть затиснуті між “молотом” (зростаючою температурою, що вимагає піти на глибину) і “ковадлом” (дефіцитом кисню на глибині). Це означатиме зменшення доступного їм простору, зниження чисельності риби та проблеми для рибного лову.
Водночас результати нового дослідження варто трактувати з обережністю. Річ у тому, що реальні причини дефіциту кисню часто не цілком зрозумілі. Наприклад, в роботі показано, що температура і солоність морських вод біля островів Чаннел за охоплений період практично не змінилася, а вміст кисню помітно впав.
Навіть щодо ситуації у Світовому океані в цілому і його реакції на глобальне потепління є безліч темних місць. Наприклад, вчені запекло сперечаються, чи веде потепління до зниження біомаси фітопланктону-основи харчової піраміди морів – або, навпаки, до її зростання. Спроби порахувати біомасу безпосередньо в морі вкрай складні. Традиційний метод – за кольором води, коли більш зеленуваті райони бачать як більш насичені фітопланктоном — має недоліки, адже тропіках фітопланктону доступно куди більше світла, тому він виробляє куди менше хлорофілу на одиницю маси.
- Найгучніша світова екологічна подія 24 Hours of Reality: Countdown to the Future відбудеться вже сьогодні. Як танення льодовиків вплине на Україну?
- Платформа-плантація на воді для боротьби з проблемою голоду
- Унікальний експеримент зменшив світлове забруднення. Це помітили навіть в космосі
Окремі дослідники відзначають, що причиною скорочення кількості кисню у воді морів може бути якраз той самий ріст біомаси. Зазвичай біомаса морських істот жорстко обмежена тим, що мікроелементи мертвого планктону тонуть після смерті разом з господарем. Потрапляючи на морське дно, вони не повертаються в біологічний колообіг від мільйонів до сотень мільйонів років, тим самим залишаючи наступні покоління планктону в збідненому середовищі. При зростанні температур значна частина біомаси мертвого планктону може бути розкладена сусідніми організмами ще до того, як недавно загиблі потонуть. Це підвищує доступність мікроелементів для нового планктону – саме тому деякі роботи передбачають зростання морської біомаси до 2100 року навіть у тропіках, не кажучи вже про високі широти.
Однак такі процеси, як розкладання зростаючої біомаси, означають потребу морських організмів в кисні. Це може привести до зниження його вмісту навіть там, де температури води поки не ростуть, як в Островів Чаннел.
Правда, залишається неясним, чи загрожує така ситуація рибам на практиці, в глобальному масштабі. По-перше, зростання біомаси планктону підвищує кількість доступної рибам їжі. По-друге, ще три мільйони років тому, в міоцені, світ був набагато тепліше сьогоднішнього. Однак немає ніяких свідчень того, що різноманітність видів риб тоді було нижча. Можливо, це пов’язано і з більшою доступністю планктону в ту теплішу епоху, адже саме планктон — основна частина харчування риб.
Натхнення: naked-science.ru