Рівень частинок мікропластика, що накопичуються в Антарктиці, набагато вище, ніж очікувалося, попереджає команда експертів.
Антарктичний континент вважається відносно недоторканим і вільним від забруднення порівняно з іншими регіонами. Однак нові дані вчених з Університету Халла і Британської антарктичної служби (BAS) показали, що зареєстровані рівні мікропластика в п’ять разів вище, ніж можна було б очікувати за даними місцевих джерел, таких як дослідні станції та суду.
Мікропластик являє собою частинки діаметром менше 5 мм, які присутні у багатьох побутових предметах, таких як зубна паста, шампунь, гелі для душа, і одяг. Також вони можуть бути результатом руйнування пластикових уламків в океані.
Нове дослідження вказує на велику ймовірність проникнення пластику з-за меж регіону через Антарктичну циркумполярну течію, яка історично вважалася майже непрохідною.
«Антарктида вважається ізольованою, незайманою пустелею. Її екосистема дуже крихка і піддається ризику через забруднення: кити, тюлені та пінгвіни споживають кріль та інший зоопланктон в якості основного компонента їх раціону. Наші дослідження підкреслюють необхідність координованих зусиль з моніторингу та оцінки рівня мікропластика навколо Антарктичного континенту і Південного океану», — відзначає провідний автор роботи доктор Кетрін Уоллер, експерт з екології та морської біології з Університету Халла.
Південний океан займає близько 8,5 мільйонів квадратних миль і становить 5,4 % Світового океану. Регіон піддається все більшій загрозі через рибальський промисел, забруднення і проникнення інвазивних видів, в той час як зміна клімату веде до підвищення температури моря і окислювання океану. Тепер до цього списку додалися пластикові відходи.
Мікропластик потрапляє в океани через стічні води і в результаті руйнування пластикового сміття. Він накопичується в поверхневих і глибоких океанських водах і в глибоководних відкладеннях. Тести показали, що одна сорочка з поліестеру і флісу може втрачати більше 1900 волокон за прання, в той час як близько половини викинутої пластмаси, яка плаває у морській воді, може піддаватися розпаду і руйнування ультрафіолетом. Більше половини дослідних станцій в Антарктиді не мають систем очищення стічних вод, повідомляє дослідження.
За оцінками, до 500 кг частинок мікропластика з продуктів особистої гігієни і до 25,5 млрд волокон одягу надходять в Південний океан за десятиліття в результаті туризму, рибальства та науково-дослідних робіт. Хоча це не дуже значно в масштабах Південного океану, дослідники говорять, що це може бути значним у локальному масштабі.
«Наше розуміння джерел і долі пластмас в цих водах у кращому випадку обмежена. З огляду на невелику кількість людей, присутніх в Антарктиді, пряме введення мікропластика із стічних вод, ймовірно, буде нижчим виявлених меж в масштабі Південного океану. Тим не менш розпад великих фрагментів пластику і проникнення сміття в Південний океан через полярний фронт можуть бути основними факторами високого рівня мікропластика, зареєстрованого на деяких ділянках відкритого океану», — пояснив співавтор доктор Хав Гріффітс.
За словами вчених, їх робота являє собою перший крок до визнання присутності мікропластика в Антарктиці і закликає до міжнародних зусиль зі спостереження за ситуацією, поки вона знаходиться на ранніх стадіях.