«Так хочу спати, що, здається, зараз помру», — фраза, яку ви точно вимовляли хоча б раз у житті. Вгадали? У свої 68 років Ренді Ґарднер (Randy Gardner) живий, здоровий і чудово себе почуває, незважаючи на те, що у віці 17 років він працював понад 264 годин в рамках наукового експерименту.
Приклад Ґарднера красномовно свідчить про те, що навіть якщо ви проведете без сну тиждень, ви, швидше за все, не помрете (якщо мова не йде про вкрай рідкісне фатальне сімейне безсоння). Але перш ніж в черговий раз налити собі чашку міцної кави і приготуватися не спати всю ніч, корисно дещо знати.
У той час як світові відомі й більш тривалі епізоди позбавлення сну (до 449 годин), 11-денний марафон Ренді Ґарднера примітний тим, що був проведений з метою дослідження активності мозку, а результати інтерпретувалися в Стенфордському університеті (Stanford University). Протягом усього часу психіатр Вільям Демент (William C. Dement) відстежував мозкові хвилі юнака, щоб зрозуміти, що відбувається з мозком, коли ми не даємо йому відпочити хоча б якийсь час.
Як і слід було очікувати, через три дні без сну Ґарднер став надзвичайно млявим і почав відчувати серйозні проблеми з координацією. На цьому ж етапі були порушені його органи почуттів, так як він не міг використовувати їх повною мірою (зокрема, погано розрізняв запахи). Через п’ять днів у випробуваного почалися галюцинації — і тоді ж його мозок перейшов в напівсонний стан, про який ми зазвичай говоримо «нічого не тямлю».
Подальший аналіз активності мозку Ґарднера показав, що не так вже він і спав, як можна було подумати, оскільки деякі частини його мозку, очевидно, періодично відключалися для розвантаження. І хоча для Ренді це безумовно був не найбільш приємний досвід, вчені припустили — а через кілька років це підтвердилося — що його здоров’я в безпеці.
Особливо цікавий в даному випадку той факт, що результати експерименту різко контрастують з експериментами, які раніше проводилися на тваринах. Так, в 1898 році два італійських фізіолога тримали собак у свідомості кілька тижнів, поки обидві вони не загинули через те, що деякі нерви в мозку і спинному мозку, мабуть, деградували. Подібні до цього експерименти на щурах показали, що недолік сну для гризунів може бути смертельним.
У людей, відзначають експерти, в процесі еволюції, найімовірніше, розвинулися якісь неврологічні трюки (щось подібне можна зустріти у деяких птахів і ссавців), що дозволяють відключати частини мозку по черзі, тим самим підвищуючи витривалість. Швидше за все, ця здатність якось допомагала людям залишатися в живих в минулому.
Але якщо ви встигли подумати, що тепер можна взагалі не спати і ні про що при цьому не турбуватися, то ви не зовсім праві. Карін О’кіф (Karyn О’keefe), експерт в області сну з Університету Мессі (Massey University), говорить Science Alert, що навіть мінімальний недолік сну збільшує ризик отримання травми або нещасного випадку, особливо при виконанні завдань, пов’язаних з безпекою.
«Наприклад, дослідження показують, що відсутність сну значно збільшує ризик автомобільних аварій», — пояснює вона. І цитує американське дослідження, в ході якого було встановлено, що у людини, яка спить 4-5 годин, в чотири рази більше шансів потрапити в аварію, ніж у людини, яка спить 7-8 годин.
Перманентний брак сну негативно впливає і на інші аспекти нашого здоров’я, включаючи збільшення ризиків, пов’язаних з ожирінням, діабетом другого типу, серцево-судинними захворюваннями, інсультом, а також депресією і тривогою. І оскільки більшість людей не отримують необхідні 7-8 годин сну, це, за словами лікарів, може стати серйозною проблемою в довгостроковій перспективі.