Нещодавнє комплексне дослідження, в якому взяли участь понад 12 000 дітей, підтвердило негативний вплив тілесних покарань на психічний розвиток дитини. Дослідження показало, що у дітей, які зазнали ляпаси, спостерігалося зниження розвитку виконавчих функцій, найважливіших когнітивних процесів, які включають в себе гальмівний контроль і когнітивну гнучкість, необхідні для регуляції поведінки і навчання.
Суперечки навколо прочуханки як дисциплінарного заходу тривають. Незважаючи на те, що деякі дорослі вважають її необхідним засобом виховання, експерти-психологи стверджують, що ляпаси можуть бути настільки ж психологічно руйнівними, як і інші форми фізичного покарання. Попередні дослідження в основному зосереджувались на поведінкових впливах, при цьому когнітивний розвиток приділяв менше уваги.
Вирішуючи цю прогалину в дослідженнях, професор соціології Джихай Кан та професор психології Крістіна Родрігес з Університету старого Домініону, штат Вірджинія, США, досліджували це питання у своєму дослідженні, опублікованому в “Early Childhood Longitudinal Study“. Вони дійшли висновку, що навіть випадкові ляпаси можуть перешкоджати когнітивному росту дитини.
Дані для дослідження були отримані з лонгітюдного дослідження раннього дитинства, яке відстежувало близько 18 170 американських дітей від дитячого садка до початкової школи. Аналіз був зосереджений приблизно на 12 800 дітей у віці від п’яти до шести років, які вивчали вплив збивання на три ключові аспекти виконавчої функції: гальмівний контроль, когнітивну гнучкість та робочу пам’ять.
- Подорожі допомагають поліпшити діяльність головного мозку
- Наявність кішки в будинку підвищує ризик розвитку шизофренії
- Заняття сексом підвищують інтелект
Гальмівний контроль оцінювався за допомогою опитувань педагогів, що вимірюють здатність дітей керувати імпульсивними реакціями і вибирати раціональну поведінку. Когнітивну гнучкість оцінювали за допомогою тесту сортування карток, а робочу пам’ять оцінювали за допомогою завдань зворотної послідовності тесту когнітивних функцій Вудкока-Джонсона.
Інформація про те, чи давали ляпаси дітям минулого тижня, була надана в основному їх матерями. Дослідники використовували балансування з ентропією у своєму статистичному аналізі, щоб переконатися, що спостережувані відмінності між дітьми, яких карали, та дітьми, яким не давали ляпаси, були зумовлені самим покаранням, а не іншими факторами.
Отримані результати показали чітку кореляцію між покараннями у віці п’яти років та нижчим рівнем гальмівного контролю та когнітивної гнучкості у віці шести років, що спостерігається навіть у рідкісних покараннях. Однак дослідження не підтвердило впливу на робочу пам’ять, можливо, через використовувану сувору модель порівняння, як пояснив професор Кан.
Дослідження не виявило пом’якшувальних наслідків залежно від статі дитини, етнічної приналежності вихователя або рівня батьківської теплоти, що дозволяє припустити, що ляпаси однаково впливає на когнітивний розвиток в різних демографічних групах і сімейному оточенні.
Однак дослідження має свої обмеження, оскільки в ньому не враховувалися певні неспостережувані фактори, такі як рівень насильства в суспільстві, які можуть впливати як на схильність до тілесних покарань, так і на когнітивний розвиток.