У 1995 р. хвилястий папужка Пак із Каліфорнії потрапив до Книги рекордів Гіннесса: до загибелі у п’ятирічному віці він засвоїв 1 728 слів — більше, ніж будь-який інший птах в історії. Він навіть складав власні фрази. Але чому Пак міг так це робити, а більшість пташок спілкуються виключно своїми трелями? Відповідь на це питання — у нейробіології, анатомії та еволюції. Popular Science поспілкувалось із Тімоті Райтом, доцентом біології Університету штату Нью-Мексико, чиї дослідження зосереджені на функції та еволюції вокального спілкування у папуг.
Що відомо коротко
- Пташина мова — це насамперед набутий (а не вроджений) навик: вона засвоюється через соціальний досвід, особливо в ранньому віці.
- Птахи, здатні наслідувати людську мову: папуги, шпаки, майни, корвіди (ворони та крюки).
- Два ключові механізми: спеціалізована пісенна система мозку і голосовий орган сиринкс.
- Папуги копіюють людей переважно через соціальний зв’язок: у неволі вони «вбудовують» людину у свою зграю.
- Дикі птахи мають регіональні діалекти — так само, як люди в різних країнах мають акценти.
Що насправді означає «говорити» для птаха
Майже всі птахи «розмовляють» між собою: передають інформацію про хижаків, залучають партнерів, позначають межі території. Але дельфіни чи птахи можуть «розмовляти» у значно ширшому сенсі лише якщо їхня комунікація є засвоєною, а не повністю вродженою.
Папуги — чемпіони вокальної мімікрії: вони копіюють звуки інших видів як інструмент соціального зв’язку і виживання. Шпаки, майни та корвіди (ворони, крюки) також майстерно відтворюють людське мовлення. Деякі птахи в неволі знають лише кілька слів — наприклад, ворони часто повторюють «привіт». Але такі птахи, як жако (африканський сірий папуга), здатні безперервно «балакати» годинами.
Чому папуга у неволі копіює хазяїна
Більшість папуг у природі соціально моногамні: вони формують стійкі парні зв’язки на все життя і дуже тісно взаємодіють з партнером та зграєю. У неволі, де немає родичів-папуг, ця потреба в зв’язку переноситься на людину. Птах починає копіювати саме ту особу, з якою найміцніше «злився», намагаючись увійти в її «зграю». Тому фрази, що регулярно звучать у домі, — «добрий ранок», «що відбувається?» — з часом стають і частиною лексикону птаха.
Цей механізм пояснює і цікавий феномен: папуга може навчитись імітувати дверний дзвінок або звук мікрохвильовки — не тому, що хоче щось сказати, а тому, що такий звук привертає увагу «зграї». Слово «крекер» може асоціюватися з їжею — і птах використовує його цілеспрямовано.
Сиринкс і пісенна система мозку
Чому саме папуги й корвіди, а не, скажімо, голуби? Є дві фізіологічні причини. По-перше, птахи-мімікри мають спеціалізовану систему ядер мозку, яку нейробіологи називають «пісенною системою» (song system). Це мережа нейронних центрів, що відповідає за засвоєння та виконання складних вокалізацій — аналог тих ділянок кори, що у людей відповідають за мову.
По-друге — голосовий орган сиринкс (від грецьк. «флейта»). На відміну від людської гортані, що розташована у горлі, сиринкс знаходиться глибоко в грудній клітці на роздвоєнні трахеї. Він значно ефективніший за людську гортань: вібруючі мембрани розташовані у двох незалежних камерах, що дозволяє виробляти два звуки одночасно. Власна гортань у птахів є, але виконує лише функцію клапана для захисту дихальних шляхів, а не голосотворення.
Так само, як спів птахів на світанку є фізичним тренуванням голосового апарату, мімікрія — ще вищий рівень вокальної майстерності, що вимагає точного нейромоторного контролю.
Чи розуміють птахи те, що говорять
Птахи-мімікри формують асоціації між звуками і діями — це доведено. Жако демонструють здатність категоризувати предмети за кольором і формою: вже легендарний папуга Алекс (африканський сірий, досліджуваний психологом Айріною Пепперберг 30 років) відповідав на запитання про кількість, матеріал і колір об’єктів і був першою нелюдською твариною, яка поставила власне запитання. Проте, коли більшість птахів повторюють людські речення, це, ймовірно, послідовність звуків без повноцінного синтаксичного аналізу — хоча питання залишається відкритим.
Цікаво, що дикі синиці використовують синтаксис: різна кількість «Д»-нот у їхніх криках сигналізує про різний ступінь небезпеки. Що більше нот — то вища загроза. Тобто певна граматика у птахів є.
Діалекти у дикій природі
У своїй ранній роботі в Коста-Риці Тімоті Райт вивчав жовтопотиличних амазонських папуг, чиї крики відрізнялися залежно від регіону: в одній частині країни — «ва-ва-ва», в іншій — «уіп-уіп-уіп». Ці регіональні діалекти є засвоєними, а не генетичними — так само як деякі люди кажуть «батон», а інші «паляниця». Це підтверджує, що у птахів-мімікрів мовна поведінка формується культурно, передаючись від покоління до покоління через навчання.
Цікаві факти
- Пак-хвилястик (1989–1994) досі утримує рекорд Гіннесса за словниковий запас — 1 728 слів; він складав і власні фрази.
- Жако (африканський сірий папуга) вважається найрозумнішим видом серед птахів-мімікрів; дикий жако живе до 60 років.
- Новокаледонські ворони виготовляють знаряддя праці — наприклад, гачки з гілок для витягування комах з-під кори; це один із небагатьох задокументованих випадків виготовлення знарядь тваринами.
- Папуга кеа з Нової Зеландії вирішує складні просторові задачі та вміє відкривати замки; у дикій природі відомі випадки нападу кеа на вівць.
- Деякі австралійські какаду підхопили від втікачів-домашніх птахів фрази на зразок «привіт, птахо!» і тепер відтворюють їх у дикій природі.
- Сиринкс у деяких птахів дозволяє відтворювати два незалежних звуки одночасно — саме тому птах-лірохвіст може імітувати звук бензопили і людського сміху одночасно.
FAQ
Чи всі папуги вміють говорити? Ні. Здатність до мімікрії залежить від виду, індивідуальних особливостей і умов виховання. Найкращими «розмовниками» є жако, хвилясті папужки, амазони та какаду; деякі особини у жодному разі не навчаться людських слів.
Чи розуміє папуга сенс слів? Частково. Птахи формують асоціації «звук — дія» або «звук — нагорода». Папуга Алекс від Пепперберг демонстрував розуміння понять кількості й категорій. Але повноцінне розуміння синтаксису, як у людей, у птахів не доведено.
Чому птахи краще навчаються мові в молодому віці? Як і люди, більшість птахів мають критичний період раннього навчання, коли нейронні зв’язки пісенної системи найбільш пластичні. Папуга, що виріс у дикій зграї, майже не навчиться людської мови — навіть якщо потрапить до людини пізніше.
Чи є у птахів своя граматика? Так, принаймні рудиментарна. Синиці використовують різну кількість «Д»-нот для позначення рівня небезпеки. Деякі співочі птахи чергують елементи трелів у певному порядку. Чи є це «синтаксисом» у повному лінгвістичному сенсі — дискусійне питання серед дослідників.
Чи можна зустріти птаха, що говорить, у природі? Дуже рідко. Відомі поодинокі випадки з австралійськими какаду, що підхопили слова від домашніх птахів. Але у дикій природі птахи зосереджені на видових комунікаційних сигналах. Натомість у різних регіонах можна почути різні діалекти одного виду — що само по собі чудове відкриття.