Земля

Чому суша досі не зникла, хоча рівень моря продовжує рости

Підвищення рівня моря – процес, за яким вчені стежать ще з середини позаминулого століття. Так чому ж наші континенти досі не поглинула вода?

Спостерігати за підвищенням рівня світового океану вчені почали з середини XIX століття. Відтоді протягом одного лише XX століття глобальний рівень моря зріс уже на 17 сантиметрів, а спостереження з середини 1990-х показують, що щорічно він приростає приблизно на 3,2-3,4 міліметра. Основною причиною цього процесу, стверджують вчені, є глобальне потепління. Клімат впливає на рівень моря двома способами: першим з них є термічне розширення води, а другим – танення льодів.

За результатами комп’ютерного моделювання, поточна тенденція неминуче призведе до підвищення рівня світового океану на три метри протягом декількох сотень років. За іншими прогнозами, до 2100 року очікується підвищення рівня моря до двох метрів, а протягом наступних 300 років можливо його підвищення від 2,5 до 5,1 метра. Так чи інакше, швидкість зростання рівня світового океану збільшується і навіть при консервативній оцінці розвитку факторів навколишнього середовища приріст до кінця століття складе 65 сантиметрів від рівня 2010-х років.

Підвищення рівня моря загрожує в першу чергу острівним державам, державам з протяжною береговою лінією, а також країнам з великою частиною територій, розташованих відносно низько – прикладами останніх є Бангладеш і Нідерланди. Загроза для бідних країн значно вище, ніж для багатих, які можуть дозволити собі дорогі заходи щодо захисту і стабілізації свого узбережжя. Але якщо цей процес безперервний і неминучий, чому нас ще не поглинула вода?

Річ у тім, що насправді континенти поводяться немов піна на поверхні бульйону. Охолодження земного ядра утворює в мантії конвективні осередки – як в каструлі на повільному вогні. У місцях, де магма піднімається, на поверхні формується тонка океанічна базальтова кора, яка розходиться від серединно-океанічних хребтів. Континентальна кора менш щільна і розштовхується океанічною корою, як піна.

І її площа при цьому змінюється незначно. У місцях зіткнення континентальних плит ростуть гори, а там, де континенти не можуть рухатися швидше, океанічна кора підсувається під континентальну і тоне в земній мантії. Іноді рух в мантії навіть призводять до того, що океан «закривається», як сталося з древнім океаном Тетіс, залишки якого ми сьогодні знаємо як Середземне, Чорне і Каспійське моря.

Натхнення: www.popmech.ru

Back to top button