Історичний погляд на відмінності мозку
Починаючи з 19 століття, вчені намагалися виявити статеві відмінності в людському мозку. Американський лікар Семюел Джордж Мортон спочатку стверджував, що об’єм черепа визначає інтелектуальні здібності. Мортон вимірював об’єм черепа за допомогою насіння і свинцевого дробу, зосереджуючись на відмінностях між расами. Він негативно описував корінних африканців, відображаючи расові упередження свого часу.
Пізніше Гюстав Лебон зауважив, що чоловічі черепи, як правило, більші за жіночі, що дало підстави стверджувати, що чоловіки розумніші через більший розмір мозку. Британський філософ Джон Стюарт Мілль заперечив цьому, зазначивши, що за такою логікою, слони і кити були б розумнішими за людей. Це змістило фокус з розміру черепа на відносний розмір ділянок мозку.
Анатомічні відмінності мозку
Дослідники виявили, що гіпоталамус, який регулює репродуктивну фізіологію та поведінку, демонструє найбільші гендерні відмінності в мозку. Однак вчених більше цікавлять статеві відмінності в когнітивних функціях, а не лише в репродуктивній фізіології. Багато досліджень зосереджено на мозолистому тілі, великому пучку нервових волокон, що з’єднує півкулі мозку.
У 20 столітті було виявлено, що мозолисте тіло пропорційно більше у жінок. Це відкриття призвело до припущення, що воно може пояснити когнітивні статеві відмінності. З’явилися міфи, наприклад, про те, що жінки краще справляються з багатозадачністю завдяки більшому мозолистому тілу. Подальші дослідження дали неоднозначні результати: одні підтвердили, а інші спростували ці висновки. Останні дослідження підтверджують відмінності в мозолистому тілі, але не прояснюють їхніх наслідків.
Невролог Дафна Джоел та її колеги проаналізували МРТ-сканування понад 1400 осіб, зосередившись на ділянках мозку з найбільш значущими статевими відмінностями. Вони виявили, що лише від 3% до 6% людей мали виключно “жіночі” або “чоловічі” особливості мозку. Більшість мозків демонстрували змішані особливості, що свідчить про те, що чоловічий і жіночий мозок не такі вже й відмінні, як вважалося раніше. Діаграми мозкової активності рідко показують значні відмінності між статями, що свідчить про те, що розподіл функцій мозку у чоловіків і жінок схожий.
Причини статевих відмінностей у роботі мозку
Етичні обмеження заважають дослідникам проводити певні дослідження на людях, залишаючи багато питань без відповідей. Однак відомо, що навчання суттєво впливає на структуру мозку. Наприклад, дослідження лондонських таксистів показало, що їхні глибокі знання про планування міста фізично змінили їхній гіпокамп – ділянку, яка має вирішальне значення для навігації.
Цей висновок свідчить про те, що відмінності між мозком не є виключно вродженими, а можуть бути результатом навчання. Гендерні культурні впливи, включаючи виховання, освіту та суспільні очікування, також формують розвиток мозку від народження до дорослого віку.
Сучасні дослідження показують, що будь-які статеві відмінності в структурах мозку виникають через складну взаємодію генів, гормонів і навчання. Хоча анатомічні відмінності існують, їхній вплив на когнітивні здібності залишається незрозумілим. Вчені продовжують досліджувати ці відмінності, щоб краще зрозуміти, як вони впливають на поведінку та пізнання