- У перспективі можна відстежити походження будь-якої живої істоти до його предка-бактерії, яка жила мільярди років тому.
- Ведмеді, тюлені і собаки – близькоспоріднені хижаки, проте вони знаходяться на різних гілках еволюції з кішками і гієнами.
- У деяких змій є тазові кістки, що свідчить про те, що колись у них було чотири лапи, як у ящірок, їх близьких родичів.
- У деяких китів і дельфінів є невеликі кістки, які показують, що колись у них були задні лапи і що їх предки ходили по землі. Вони іноді виявляються як маленькі задні плавники.
- Птахи – нащадки динозаврів, які в свою чергу походять від рептилій. Найбільш близький родич птахів серед рептилій – це крокодил.
- Еволюція рідко слідує по прямій лінії від виду до виду, швидше, вона являє собою дерево з безліччю гілок. Деякі гілки переходять у нові, а деякі стають тупиковими.
- Хобот слона – чудовий приклад еволюційного розвитку. Він являє собою ніс, об’єднаний з верхньою губою, який подовжувався по мірі того, як предки слона ставали вищі, а їх бивні крупнішими. Через важку голову слону потрібен простий спосіб дотягнутися до землі.
- Фізично людський організм мало змінився за останні 50 000 років. Однак вдосконалення дієти, збільшення тривалості життя та розвиток біотехнологій можуть потенційно прискорити еволюційний процес.
- У всіх людей в утробі матері розвивається хвіст, який потім поступово зникає.
- Дарвін (1809-1882) не є автором фрази «виживає найсильніший», яка узагальнює його теорію. Ввів фразу в обіг філософ Герберт Спенсер (1820-1903).
- Дарвін не стверджував, що людина походить від мавпи, він просто писав, що примати, мавпи і люди мають спільних предків.
- Приблизно 550 мільйонів років тому у людини був загальний предок з ланцетником, стержневидною морською твариною.
- Людина має приблизно 31% однакових генів з дріжджами, одноклітинними організмами. Також люди поділяють приблизно 50% однакових генів з бананами.
- Одній парі батьків доведеться привести на світ 1,000,000,000,000,000 (квадрильйон) дітей, перш ніж стане можливим поява дитини з тими ж генами, що у іншої дитини. Це генетична різноманітність індивідів – ключ до того, як розвивалися види.
- Опущена гортань, що дозволяє людині говорити, розвинулася приблизно 350 000 років тому. Людина також має опущену під’язикову кістку, яка дозволяє їй здійснювати артикуляцію. Для порівняння, гортань, наприклад, шимпанзе розташована в горлі вище, ніж у ніж у людини.
- Зміни в людському тазу, що дозволяють їй ходити прямо, також призвели до того, що виношування дитини стало для людини небезпечніше, ніж для інших представників царства тварин. Більш того, поперекова область у нижній частині спини, що відповідає за збереження балансу при ходьбі, більш сприйнятлива до болю і пошкоджень.
- Приблизно 18 000 років тому на Землі жили люди, які були схожі на гобітів. Вони жили пліч-о-пліч з карликовими слонами і триметровими ящірками.
- На квадратному сантиметрі людської шкіри в середньому не менше, а іноді і більше волосяних фолікул, ніж у інших приматів. Різниця в тому, що волосся у людини тонше, коротше і світліше.
- У той час як інші примати мають віддалений великий палець, людина в цьому плані унікальна, так як може дістати одночасно своїм великим пальцем безіменній і мізинець. Люди також можуть загнути безіменний палець і мізинець до основи великого. Завдяки цьому людина може міцно захоплювати що-небудь руками, тримати і використовувати інструменти.
- Поява людського одягу вплинула на розвиток інших видів. Наприклад, на відміну від інших вошей, платтяна воша чіпляється за одяг, а не за волосся.
- Дослідники припускають, що поява вогню в житті людини вплинуло на її розвиток. Вогонь дозволив людям готувати їжу, що полегшило її пережовування і перетравлювання – що, в свою чергу, вплинуло на зменшення людських зубів і розміру кишечника.
- Теорія еволюції складається з трьох ключових моментів: 1) ДНК організму може змінюватися або мутувати; 2) зміни приносять шкоду, користь або є нейтральними; 3) по закінченні тривалого часу мутації приводять до формування нових видів.
- Мутація дає поштовх еволюції, додаючи нові гени у генофонд виду. До мутації ДНК можуть привести багато факторів, включаючи рентген, космічне випромінювання, ядерне випромінювання і різні хімічні реакції в клітині.
- Через еволюцію багато тварин відкладають сотні яєць кожен рік, щоб забезпечити виживання хоча б малої їх частини. Якщо б всі жабенята виживали, протягом десяти років світ опинився по коліна у жабах.