Через 800 років після спалаху наднової вчені змогли знайти джерело космічного вибуху.
У 1181 році в нічному небі з’явився рідкісний вибух наднової. Спалах було видно протягом 185 днів. Історичні записи показують, що він виглядав як тимчасова “зірка” в сузір’ї Кассіопеї. Його яскравість порівнювали із Сатурном. Відтоді вчені намагалися знайти залишки цієї наднової.
Спочатку вважалося, що це туманність навколо пульсара 3C 58. Однак більш ретельні дослідження показали, що пульсар старший за наднову 1181. Пізніше вчені припустили, що це Pa 30 – це майже кругла туманність із центральною зіркою в сузір’ї Кассіопеї. НАСА опублікувало зображення, яке об’єднує дані з кількох телескопів.
X-ray: (Chandra) NASA/CXC/U. Manitoba/C. Treyturik, (XMM-Newton) ESA/C. Treyturik; оптичні: (Pan-STARRS) NOIRLab/MDM/Dartmouth/R. Fesen; інфрачервоні: (Pan-STARRS) NOIRLab/MDM/Dartmouth/R. Fesen; інфрачервоні: (WISE) NASA/JPL/Caltech/; обробка зображень: Univ. of Manitoba/Gilles Ferrand and Jayanne English.
Рентгенівські спостереження XMM-Newton (синій колір на фото вище) Європейського космічного агентства (ЄКА) показують всю протяжність туманності, а рентгенівська обсерваторія НАСА “Чандра” (блакитний колір) вказує на її центральне джерело.
Туманність ледь видно в оптичному світлі, але світить яскраво в інфрачервоному. Дані про це випромінювання зібрав інструмент Wide-field Infrared Space Explorer НАСА (червоний і рожевий кольори). Радіальна структура на зображенні складається з нагрітої сірки, яка світиться у видимому світлі. Його спостерігав наземний 2,4-метровий телескоп Гілтнера в обсерваторії MDM (зелений колір) в Аризоні, США. Зірки на задньому плані показала обсерваторія Pan-STARRS (білий колір) на Гаваях, США.
Дослідження показали, що це наднова типу Iax. Вона з’явилася внаслідок термоядерного вибуху, коли два білі карлики злилися. Зазвичай після такої події немає спостережуваних “залишків” зірки. Але неповні вибухи, як у цьому випадку, можуть залишити свого роду “зомбі” зірку.
Вона – одна з найгарячіших зірок у Чумацькому Шляху, її температура становить близько 200 000 градусів за Цельсієм. Швидкість зоряного вітру сягає 16 000 км/год.