Вчені стверджують, що біблійні лиха, які спіткали Стародавній Єгипет за часів Старого Завіту, були результатом глобального потепління і виверження вулкана. Дослідники вважають, що знайшли докази реальних стихійних лих, на яких були засновані 10 єгипетських кар, в результаті чого Мойсей звільнив ізраїльтян від рабства. Але замість прийняття пояснення про гнівного мстивого Бога, вчені стверджують, що біди можуть бути віднесені до ланцюга природних явищ, викликаних змінами клімату та екологічної катастрофи.
Сучасні археологи підтримують думку про те, що всі біди відбувалися в стародавньому місті Пі-Рамзесі в дельті Нілу, який був столицею Єгипту в часи правління фараона Рамзеса ІІ, який перебував при владі в 1279-1213 роках до н.е. Місто, судячи з усього, було покинуте близько 3000 років тому, і вчені стверджують, що це було зроблено саме через біди.
Кліматологи, вивчаючи древній клімат того часу, виявили дані що свідчили про різку зміну клімату в цьому районі, яке сталося в кінці царювання Рамзеса ІІ. При вивченні сталагмітів в єгипетських печерах вони змогли відновити інформацію про погодні умови за допомогою аналізу слідів радіоактивних елементів, що містяться в породі.
В результаті вони з’ясували, що правління Рамзеса співпало з теплим, вологим кліматом, який різко потім перетворився на посушливий. “Фараон Рамзес Другий правив в дуже сприятливий кліматичний період. Було багато дощів, і його країна процвітала, проте, такий вологий період тривав лише кілька десятиліть. Після царювання Рамзеса крива клімату різко пішла вниз. Розпочався сухий період, наслідки якого були дуже серйозними” – розповідає палеокліматолог в Гейдельберзькому університеті екологічної фізики Аугусто Маджіні (Augusto Magini).
Вчені вважають, що зміни клімату стали причиною першої кари. Підвищення температури могло привести до висихання річки Ніл, яка перетворилася з швидкоплинного життєво-необхідного Єгипту джерела в тихохідну і брудну річку. Ці умови були ідеальними для приходу першої кари, яка в Біблії описується як “вода перетворилася на кров”. Доктор Стефан Пфлугмахер (Stephan Pflugmacher), біолог Лейбніцкого інституту з екології водних ресурсів та рибальства у внутрішніх водах в Берліні, вважає, що подібне писання – це результат появи токсичних водоростей.
Він сказав, що бактерія, відома як водорість “Кров’яна Бургундія”, існувала ще 3000 років тому, причому сьогодні вона до сих пір викликає подібний ефект. “Вона швидко розмножується в теплих повільних водах з високим вмістом поживних речовин, а коли вмирає, забарвлює воду в червоний колір”. Вчені також стверджують, що з цією водорістю пов’язані друга, третя і четверта біди – нашестя жаб, мошок і мух. Розвиток жаб з пуголовків в цілком сформувалися дорослих особин регулюється гормонами, які прискорюють свою роботу в періоди стресу. Поява токсичних водоростей, швидше за все, і спровокувало таке перетворення і змусило жаб покинути воду, своє звичне місце проживання.
Але при повному вимиранні жаб це означало, що комарі, мухи, мошки та інші комахи процвітали без наявності хижаків, які тримали під контролем їх чисельність. Це, на думку вчених, призвело до п”ятої і шостої бід – моровиця і покарання наривами. “Ми знаємо, що комахи часто є переносниками захворювань, таких як малярія, тому наступним кроком ланцюгової реакції було виникнення епідемії, в результаті якої захворіло дуже багато людей”, – говорить біолог Вернер Клоас (Werner Kloas).
Інше велике стихійне лихо, яке сталося на відстані в 400 миль від міста, вважається відповідальним за сьому, восьму і дев’яту кари, що принесли град, сарану і темряву в Єгипет. Одне з найбільших вивержень вулканів в людській історії сталося тоді, коли Тера, вулкан, який входив до складу Середземноморського острова Санторіні (на південь від Криту), вибухнув близько 3500 років тому, викинувши мільярди тонн вулканічного попелу в атмосферу.
Надін вон Блом (Nadine von Blohm) з інституту фізики в Німеччині, проводить експерименти з формування граду і вважає, що вулканічний попіл цілком міг зіткнутися з грозою над Єгиптом, що призвело до драматичної бурі з градом. Доктор Сіро Тревісанато (Siro Trevisanato), канадський біолог, який написав книгу про епідемії, підкреслив, що поява сарани також може бути обумовлено вулканічним попелом. “Попіл спровокував погодні аномалії, збільшив кількість опадів, що, відповідно, призвело до високої вологості і появи сарани”. Вулканічний попіл також міг заблокувати сонячне світло, викликавши дев’яту кару – темряву.
Під час розкопок єгипетських руїн вчені виявили пемзу, камінь, що складається з охолодженої вулканічної лави, незважаючи на те, що в Єгипті не було ні одного вулкана. Аналіз породи показав, що ця пемза родом з Санторіні, що є фізичною доказом того, що виверження вулкана на Санторіні досягло єгипетських берегів.
Причиною останньої кари – смерті первістків в Єгипті, можливо, є грибок, яким були отруєні зерна, вперше здобували чоловіки первістками, тим самим вони і стали першими його жертвами.