Вчені та ентузіасти не припиняють своїх спроб почути або зв’язатися з представниками позаземних цивілізацій. Найбільш відомий з них-це проект SETI, за допомогою якого обробляються прийняті радіосигнали з космосу. Кожен рік астрономами фіксуються дивні сигнали, які вимагають наукової відповіді.
Те що подібні проекти досить серйозні, може говорити той факт, що в період з 1960-1980-ті роки SETI потай фінансувалося (через наукові фонди) і використовувалося ЦРУ для космічної радіорозвідки. Досі немає ніяких безумовних доказів того, що хтось намагався нам відповісти або ми когось почули. Тим не менше з великої порожнечі надходило чимало дивних сигналів, походження яких дослідники все ще намагаються пояснити.
Радіосигнал SHGb02+14а
Проект пошуку позаземного розуму SETI@home, що стартував в 1999 році, залучив мільйони власників персональних комп’ютерів до обробки сигналів, прийнятих обсерваторії Аресібо. Найбільше надій вселив радіосигнал SHGb02+14a, що надійшов в березні 2003 року. Він був зафіксований тричі і виходив з області між сузір’ями Риб і Овна. Щоправда, найближчі зірки в тому напрямку знаходяться на відстані тисяч світлових років від Землі.
Рентгенівський сигнал Скупчення Персея
Детально вивчаючи дані, отримані орбітальними рентгенівськими обсерваторії Chandra (NASA) і XMM-Newton (Європейське космічне агентство), дослідники виявили незрозумілий рентгенівський сигнал у скупченні галактик у сузір’ї Персея. Вчені вважають, що сигнал пов’язаний з темною матерією (тобто матерією, яка не взаємодіє з електромагнітним випромінюванням), що займає 26% нашого Всесвіту. Астрофізики припускають, що подібне рентгенівське випромінювання може виникати пр розпаду стерильних нейтрино — гіпотетичного різновиду нейтрино, які взаємодіють зі звичайною матерією лише гравітаційно. Деякі астрофізики вважають, що стерильні нейтрино допоможуть пролити світло на темну матерію.
Звук чорної діри
Звук чорної діри був відтворений Едвардом Морганом з Массачусетського технологічного інституту. Для цього він використовував дані про зоряній системі GRS 1915+105 в сузір’ї Орла, відкритої в 1992 році. Це найбільша чорна діра зоряної маси в нашому Чумацькому Шляху. Вона важче Сонця у 14 (+/-4) і знаходиться на відстані 36 тис. світлових років від Землі. З музичної точки зору радіошум з чорної діри відповідає ноті «сі-бемоль», тільки на 57 октав нижче, ніж «до» третьої октави. А люди здатні сприйняти на слух лише 10 октав. Це найнижча нота, зафіксована у Всесвіті.
Імпульси радіовипромінювання на телескопі Arecibo
2 листопада 2012 року радіотелескоп Arecibo в Пуерто-Ріко зафіксував короткий радіоімпульс, подібний тим, що зареєстрував Parkes. Дослідники зробили розрахунки, які показали, що такі імпульси відбуваються 10 000 разів в день. Тепер астрофізики будують нові обсерваторії, а також використовують потужності телескопів у Австралії, Південній Африці та Канаді, щоб зрозуміти, чому ці радіосигнали надходять так часто і що вони означають.
Швидкі радіоімпульси (FRB)
Природа сплесків досі неясна – це має бути щось дуже потужне і компактне, наприклад, зіштовхуються нейтронні зірки, колапс нейтронної зірки в чорну дірку або одиночний викид енергії перед вибухом наднової. Вчені жартують, що зараз є більше теорій, ніж відомих сплесків. Потужність такої події дуже велика — за одну секунду виділяється стільки ж енергії, скільки Сонце робить за 10 тисяч років. Стислість сигналу вказує на малі розміри джерела, всього близько сотні кілометрів.