Походження сучасної картоплі пов’язане з давнім природним схрещуванням диких томатів і картоплеподібних рослин у Південній Америці дев’ять мільйонів років тому.
Нові геномні дослідження показали, що усі види сучасної картоплі мають приблизно 40% генів помідора. «Це дійсно вказує на давню подію гібридизації, а не на різні події обміну генами пізніше», – зазначила Сандра Кнапп з Британського музею природознавства. Решта генетичної спадщини (близько 60%) походить від Etuberosum — диких чилійських видів, які зовні нагадують картоплю, але не утворюють їстівних бульб.
Визначальну роль у цій еволюції відіграли два гени: SP6A з помідорів, який сигналізує про бульбоутворення, та IT1 з Etuberosum, що регулює підземний ріст стебел. Тільки в комбінації ці гени дали змогу створити рослину з їстівними підземними бульбами. Ця здатність до накопичення поживних речовин під землею виникла в умовах підняття Анд, що сприяло виживанню новоствореного виду.
Картопля, на відміну від багатьох інших культур, здатна до вегетативного розмноження, тобто утворення нових рослин з бруньок без насіння. Це сприяло її швидкому поширенню по Південній Америці, а згодом — і по всьому світу. «Ми погоджуємося з тим, що творча роль гібридизації була недооцінена», — підкреслив професор Лорен Різеберг, співавтор дослідження.
Дослідники вбачають у томаті потенціал як у “шасі синтетичної біології” — платформи для створення нових видів культур. Китайські вчені вже працюють над гібридом картоплі, що розмножується насінням, щоб пришвидшити її селекцію. Цей підхід може революціонізувати вирощування однієї з найважливіших харчових культур людства.