Вченими були знайдені нові докази, які підтверджують, що жваве прибережне місто Данвіч пішло під воду близько 700 років тому.
В даний час населення невеликого прибережного селища Данвіч складає всього 120 чоловік, але в XII столітті Данвіч зайняв 10-е місце по чисельності серед міст країни. Однак серія руйнівних штормів привела його до занепаду: в 1286 році він втратив свою бухту. Новий порт був знищений бурею в 1338 році. Тоді ж, в період загальноєвропейського похолодання XIV століття, врожайність різко впала.
Протягом багатьох років археологи намагалися з’ясувати, що ж сталося з цим приморським селищем. Нові докази, виявлені в осадових породах недалеко від берега Суффолка, підтвердили, що Данвіч був остаточно зруйнований в результаті потужних штормів, які звалилися на нього протягом багатьох десятиліть.
Практично повністю пішло під воду місто, яке з тих пір називають “британською Атлантидою”, всіма силами намагалося захищатися від руйнівних штормів в 1286 та 1326 роках. Але з того часу, як більша частина його інфраструктури була зруйнована стихіями, почався його стійкий спад. Після потужного шторму в 1338 році жителі міста, зрештою, визнали свою поразку.
“Для створення зображення морського дна ми використовуємо ультразвук. Тому, поринаючи на дно в районі Данвіча, ми занурюємося в повну темряву”, — сказав професор Девід Сір з Саутгемптонського університету. — Ми знайшли руїни чотирьох церков, а також руїни, як ми думаємо, застави, де раніше стягувався подорожній збір. А ще ми виявили сліди досі нікому невідомих корабельних аварій”.
В рамках археологічного проекту Touching the Tide водолази обстежили скелі, ґрунт і руїни міста, розташовані в графстві Суффолк. Виявилося, що перше поселення на місці Данвіча виникло ще в залізному столітті. В період англо-саксонського панування місто стало процвітаючим портом, а після норманського завоювання 1066 року стало ще багатшим – про це розповіли фрагменти кераміки.