Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, показало, що втрати вуглецю з торфовищ Південно-Східної Азії, ймовірно, недооцінені на третину. Така значна недооцінка пов’язана з неврахуванням кількості розчиненого органічного вуглецю, який ніколи не досягає океану, а натомість окислюється в дренажних каналах по дорозі через процеси фотомінералізації та мікробного дихання.
Jennifer Bowen et al. / Nature Geoscience, 2024
Торфовища Південно-Східної Азії, які займають лише 0,2% площі суші, відповідають за надходження до океану 10% світового обсягу розчиненого органічного вуглецю, що дорівнює приблизно 20 мільйонам тонн на рік. Широке використання дренажних каналів у сільському господарстві регіону прискорює стік не лише поверхневих вод, але й розчиненої органічної речовини ґрунту, що призводить до посиленого окислення вуглецю ще до того, як він потрапляє до океану.
Дослідження під керівництвом Дженніфер Боуен з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго зосередилося на дренажних каналах у Західному Калімантані, Індонезія, щоб оцінити швидкість окислення розчиненого органічного вуглецю. За допомогою лабораторних експериментів, що імітували природні умови, дослідницька група визначила, що значна частина розчиненого органічного вуглецю – близько 35% – окислюється в дренажних каналах і вивільняється в атмосферу у вигляді вуглекислого газу.
Отримані дані вказують на те, що неглибокі канали в першу чергу сприяють окисленню вуглецю шляхом фотомінералізації під впливом сонячного світла, в той час як у глибших каналах (понад два метри) переважає мікробне дихання. Крім того, присутність заліза у воді була визначена як ключовий фактор, що сприяє фотодекарбоксилюванню розчинених органічних речовин, що підкреслює складні взаємодії в цих екосистемах, які сприяють викидам вуглецю.
Це дослідження підкреслює важливість переоцінки оцінок втрат вуглецю з торфовищ, враховуючи не лише прямі викиди з самих торфовищ, але й значну роль, яку відіграють дренажні канали в окисленні вуглецю. Привертаючи увагу до цих ігнорованих джерел викидів вуглецю, дослідження робить цінний внесок у наше розуміння вуглецевих циклів і підкреслює необхідність комплексних стратегій для пом’якшення наслідків зміни клімату.