Тривалі спостереження за надзвичайно активною ділянкою Сонця вперше показали, як її магнітна структура ускладнюється протягом кількох обертів і призводить до потужних сонячних бур.
Міжнародна команда астрономів об’єднала дані двох космічних місій для безперервного моніторингу активної області NOAA 13664. Сонце обертається приблизно раз на 28 днів, тому з Землі такі області видно лише частково. Місія Solar Orbiter дозволила спостерігати й далеку сторону зорі. Це суттєво розширило часові межі спостережень.
Solar Orbiter Європейського космічного агентства стежив за активною областю з квітня по липень 2024 року. Дані було поєднано з вимірами Сонячної обсерваторії NASA. У результаті вчені отримали майже безперервний ряд спостережень тривалістю 94 дні. «Це найдовша безперервна серія зображень для однієї активної області», — зазначив Іоанніс Контогіанніс.
Активні області формуються через заплутані магнітні поля, тобто «структури, створені рухом намагніченої плазми». У NOAA 13664 ці поля з часом ставали дедалі складнішими. Це призвело до серії потужних спалахів. Накопичена енергія вивільнялася у вигляді сонячних бур.
У травні 2024 року ця область спричинила найсильніші геомагнітні бурі з 2003 року. «Полярне сяйво було видно навіть на півдні Швейцарії», — розповіла Луїза Харра. Бурі також порушили роботу супутників і цифрових систем. Постраждали зв’язок, навігація та сільське господарство.
Дослідники вперше простежили три повні оберти Сонця для однієї області. Вони побачили, як магнітне поле еволюціонувало до переплетеної конфігурації. Саме після цього стався найпотужніший спалах на далекій стороні Сонця за два десятиліття. Це дало ключ до розуміння механізмів сонячної активності.
Отримані результати важливі для прогнозування космічної погоди. «Складне магнітне поле означає накопичення великої енергії», — пояснила Харра. Проте точний час і масштаб вивержень поки що передбачити неможливо. У майбутньому цьому має сприяти місія ESA Vigil, запуск якої заплановано на 2031 рік.