Вивчення цього потоку допоможе вченим зрозуміти, як взаємодіють один з одним шари атмосфери газового гіганта.
“Джеймс Вебб” побачив нову особливість Юпітера — широкий і швидкий атмосферний потік/© NASA, ESA, CSA, STScI, Ricardo Hueso (UPV), Imke de Pater (UC Berkeley), Thierry Fouchet (Observatory of Paris), Leigh Fletcher (University of Leicester), Michael H. Wong (UC Berkeley), Joseph DePasquale (STScI»
Як і Земля, газовий гігант Юпітер має шарувату атмосферу. Дослідники вивчають її за допомогою наземних і космічних телескопів в інфрачервоному, видимому, радіо – і ультрафіолетовому діапазонах. Це дозволяє розгледіти більш глибокі шари атмосфери, де формуються шторми і хмари.
Конкретно “Джеймс Вебб”, що проводить спостереження в ближньому інфрачервоному діапазоні, краще бачить верхні шари атмосфери, в 25-50 кілометрах над хмарами планети. І ось вчені знайшли в даних телескопа нову рису атмосфери Юпітера – дуже швидкий потік шириною 4,8 тисячі кілометрів над екватором планети.
Спостереження вели за допомогою інструменту NIRCam у липні 2022 року. З різницею в 10 годин — добу на Юпітері — апарат робив знімки планети через чотири фільтри, кожен з яких «підсвічував» деталі атмосфери на різних висотах.
Відкритий потік не можна побачити у видимому діапазоні, але на цьому знімку NASA виділило зміни атмосфери газового гіганта, спровоковані цим потоком. Знімки зроблені з різницею в 10 годин (добу на Юпітері) / © NASA, ESA, CSA, STScI, Ricardo Hueso (UPV), Imke de Pater (UC Berkeley), Thierry Fouchet (Observatory of Paris), Leigh Fletcher (University of Leicester), Michael H. Wong (UC Berkeley), Joseph DePasquale (STScI)
Відкритий потік мчить на висоті 40 кілометрів над хмарами зі швидкістю приблизно 515 кілометрів на годину — в два рази швидше мінімальної швидкості вітру урагану п’ятої категорії на Землі. Результати роботи опубліковані в журналі Nature Astronomy.
Щоб “вплести” джет в тривимірну структуру атмосфери Юпітера, вчені зіставили дані “Вебба” зі спостереженнями космічного телескопа “Хаббл”. І автори планують продовжувати аналізувати дані апаратів, щоб визначити, як швидкість і висота нового потоку змінюються з часом.
Багато спостережень за атмосферою Юпітера досі ставлять астрономів у глухий кут, оскільки не мають прямих аналогів на інших планетах. Наприклад, до польотів «Вояджерів» багато вчених вважали, що велика червона пляма — тверда, оскільки сама ідея атмосферної бурі, що триває багато століть спостережень, здавалася немислимою. Нововідкриті атмосферні потоки здатні допомогти дослідникам наблизитися до розуміння особливостей атмосфери найбільшої планети, доступної для детальних безпосередніх спостережень.