Високу смертність під час пандемії коронавірусу в окремих регіонах Італії зв’язали з неандертальськими генами. Дослідження опубліковано в журналі iScience.
Вчені з Інституту фармакологічних досліджень Маріо Негрі представили результати дослідження генетичних факторів, що вплинули на тяжкість течії коронавірусної інфекції. Аналіз жителів провінції Бергамо, епіцентру пандемії в Італії, показав, що важка форма пневмонії частіше розвивалася у носіїв варіації генів, успадкованих від неандертальців.
Дослідники опитали 9 733 осіб з міста і провінції Бергамо про клінічний і сімейний анамнез, пов’язаний з пандемією. На основі відповідей в анкеті вчені сформували три групи по 400 осіб для подальшого аналізу. До першої увійшли ті, у кого інфекція протікала у важкій формі, у другу — в легкій формі, третя група включала людей, які не заразилися вірусом.
Вплив генетичних факторів показало те, що у людей, які перенесли інфекцію у важкій формі, частіше були родичі, які вмирали від коронавірус. Дослідники взяли зразки ДНК у обраних учасників і проаналізували їх за допомогою ДНК-мікрочіпа. Це технологія, яка аналізує геном в пошуку сотні тисяч варіацій (поліморфізмів). Вчені вивчили близько 9 млн генетичних варіантів для кожного учасника і виявили область ДНК, пов’язану з різними проявами захворювання.
Дослідження показало, що важкий перебіг захворювання частіше спостерігався у носіїв неандертальського гаплотипу. Приблизно у 7% жителів Італії спостерігається ряд варіацій нуклеотидів, які успадковуються разом і утворюють гаплотип — сукупність цих варіацій. Важка пневмонія у таких людей розвивалася в два рази частіше, а інтенсивна терапія і штучна вентиляція легенів була потрібна в три рази частіше.
Три з шести варіацією генів, пов’язаних з ризиком, успадковані від неандертальців, відзначають дослідники. Це гени CCR9 і CXCR6, відповідальні за залучення лейкоцитів і викликають запалення під час інфекцій, і ген LZTFL1, який регулює розвиток і функції епітеліальних клітин дихальних шляхів. Дослідження виявило ще 17 геномних регіонів (локусів), з яких 10 пов’язані з важким захворюванням і сім — з ризиком зараження інфекцією.
У стародавніх людей неандертальський гаплотип виконував захисну функцію, відзначають дослідники, але тепер викликає надмірну імунну реакцію, яка погіршує тяжкість захворювання. Дослідження впливу генетичних факторів на тяжкість розвитку вірусних інфекцій допоможе виробити цільову терапію для вразливих груп.