Древня Земля була мало схожа на знайому нам квітучу планету. Колись суша була зібрана в суперконтиненти, які омивали глобальний океан. А в деякі періоди її не залишалося зовсім — про це палеогеологи Бенджамін Джонсон (Benjamin Johnson) і Босуелл Уїнг (Boswell Wing) пишуть в новій статті, опублікованій в журналі Nature Geoscience. Їх дослідження підтвердило попередні дані про те, що цілі епохи в історії молодої Землі вода покривала її цілком.
Спочатку вчені займалися дослідженням клімату древньої Землі. Відповідним індикатором температури океану може служити ізотопний склад кисню у воді. Більш легкі молекули, що містять звичайний кисень-16, простіше випаровуються. Тому при зростанні температури і посилення випаровування накопичуються більш тяжкі молекули з киснем-18. Взаємодіючи з мінеральними породами, вони зберігають в них свої сліди, дозволяючи геологам реконструювати клімат далеких епох.
Таку роботу Джонсон і Уїнг проводили на північному заході Австралії, в регіоні Пілбара, де на поверхню виходять породи віком близько 3,24 мільярда років. Це надзвичайно важливий період: варто нагадати, що життя виникло незадовго до цього часу і тоді ще робило перші обережні кроки. Різні гіпотези пов’язують його появу і з «чорними курцями» на дні океанів, і з водоймами, які періодично пересихали.
Проте якщо сліди древніх «курців» збереглися в тих же австралійських породах, то з водоймами, які пересихали, 3,24 мільярда років тому могли бути великі проблеми. Всупереч прогнозам, кисню-18 в стародавніх зразках виявилося лише трохи більше, ніж у сучасних океанах.
Автори пов’язують це з тим, що сьогодні значна частина важких молекул виявляється в порах глинистих порід суші. Тому надлишок кисню-18 можна пояснити тим, що його близько 3,24 мільярда років тому практично не існувало.
Натхнення: earth-chronicles.ru