Збільшення кількості водяної пари в атмосфері Землі, викликане діяльністю людини, робить сріблясті хмари більш помітними. Згідно з новим дослідженням, ці мерехтливі висотні хмари, видимі тільки в літні ночі, є показником зміни клімату.
Сріблясті хмари формуються в середній атмосфері, або мезосфері, приблизно в 80 кілометрах над земною поверхнею, коли водяна пара замерзає навколо частинок пилу від вхідних метеорів. Вперше їх спостерігали в 1885 році, коли після виверження вулкана Кракатау в Індонезії в повітря було викинуто величезну кількість водяної пари.
У новому дослідженні вчені використовували супутникові дані та кліматичні моделі для визначення того, як зростання парникових газів від спалювання викопного палива вплинуло на утворення сріблястих хмар за останні 150 років.
Результати дослідження показують, що викиди метану збільшили концентрацію водяної пари в мезосфері приблизно на 40 % з кінця 1800-х років, що більш ніж подвоїла кількість утвореного льоду. Отже, діяльність людини є основною причиною того, що сріблясті хмари зараз видно набагато краще, ніж 150 років тому.
«Результати дослідження вказують на те, що викиди парникових газів впливають на атмосферу за рамками зміни її температури і хімічного складу. Тепер ми спостерігаємо прямий вплив на хмари», — говорить Ілісса Серока, фахівець з атмосфері з Фонду захисту навколишнього середовища у Вашингтоні, округ Колумбія.
Жителі середніх і високих широт в наш час мають всі шанси спостерігати сріблясті хмари кілька разів за літо. У XIX столітті вони, ймовірно, могли їх бачити лише раз на кілька десятиліть.
Надалі вчені мають намір з’ясувати наявність зворотного зв’язку, тобто чи впливає зміна сріблястих хмар на клімат Землі.