Вчені відкрили новий спосіб, за допомогою якого імператорські пінгвіни детоксикують ртуть, використовуючи як традиційні, так і унікальні шляхи, раніше не зафіксовані у тваринному світі, що розширює розуміння обігу ртуті в екосистемах.
Ртуть є одним із найнебезпечніших токсинів для живих організмів, наголошує Всесвітня організація охорони здоров’я. У водному середовищі вона трансформується в метилртуть, високотоксичну сполуку, яка накопичується у харчовому ланцюзі. У новаторському дослідженні, опублікованому в Journal of Hazardous Materials, команда під керівництвом Алена Мансо з Європейського центру синхротронного випромінювання (ESRF) виявила, що імператорські пінгвіни використовують два шляхи детоксикації. Перший базується на селені, аналогічно хижакам, як-от гігантські буревісники, але другий — це зв’язування ртуті з цистеїном, утворюючи Hg-дитіолатний комплекс, що раніше спостерігався лише у бактерій.
Особливу увагу вчені приділили передачі ртуті через яйця. Аналіз показав, що метилртуть накопичується в білку яєць, тоді як у жовтку токсин частково нейтралізується завдяки селену. Проте більшість ртуті в яйцях залишається токсичною через її концентрацію в білку, що потребує подальших досліджень впливу на розвиток потомства.
Дослідження також висвітлило важливу роль линьки пінгвінів у видаленні ртуті, яка виводиться через пір’я. Аналогічний механізм спостерігається у людей, які частково позбавляються ртуті через волосся. Цей природний процес дозволяє пінгвінам ефективно зменшувати токсичний вплив ртуті, що підтверджує унікальну адаптацію виду до умов довкілля.
Відкриття нового механізму має значення не лише для розуміння адаптації пінгвінів, але й для ширшого вивчення впливу ртуті на інші види. Як зауважує Пако Бустаманте з Університету Ла-Рошелі:
Таким чином, це дослідження не лише відкриває нові горизонти у вивченні токсикології тварин, але й закладає основу для подальшого аналізу біологічних механізмів, що сприяють стійкості до забруднень у природі.