Технології

Інженери змусили працювати обертовий детонаційний ракетний двигун

Ракетний двигун, який колись вважався неможливим, вже випробуваний в лабораторних умовах. Інженери створили й успішно протестували прототип так званого обертового детонаційного двигуна, який генерує тягу за допомогою вибухової хвилі, яка утримується в нескінченній петлі.

Kareem Ahmed, University of Central Florida

Для роботи обертового детонаційного ракетного двигуна потрібно набагато менше палива, ніж для двигуна внутрішнього згоряння, що використовується нині в ракетах. Тобто, в майбутньому з’являться більш ефективні і менш затратні способи доставки космічних кораблів в космос.

Таким чином, в ході експерименту, проведеного аерокосмічним інженером Карімом Ахмедом з Університету Центральної Флориди і його колегами, були вперше представлені докази безпечної та ефективної детонації водню і кисню в обертовому детонаційному ракетному двигуні.

Ідея обертового детонаційного двигуна з’явилася в 1950-х роках. Суть технології полягає в закільцьованій камері згоряння, розташованої між двома циліндрами, які знаходяться один всередині іншого.

В камеру через невеликі отвори (форсунки) впорскується газоподібне паливо і окислювач, після чого вони підпалюються. Це створює першу детонацію, яка випускає надзвукову ударну хвилю, що йде по закільцьованій камері згоряння. Зробивши один оборот і повернувшись до форсунок, вона підпалювала наступну порцію палива і окислювача – вибух створює наступну надзвукову хвилю і так далі. В результаті серії вибухів з’являється тяга.

Перевагою технології є менша витрата палива (на 25%) при тій же тязі, тому американські військові активно вкладаються в розробку обертового детонаційного двигуна, сподіваючись згодом щорічно економити близько 400 мільйонів доларів на запусках ракет.

Але у нового двигуна є важливі особливості: детонація хаотична і її складніше контролювати. Тобто двигун вимагає ретельного калібрування. Важливо не тільки використовуване паливо і співвідношення його з окислювачем, а й розмір форсунок, діаметр і товщина камери, розмір і форма реактора, місце і момент уприскування палива. Ахмед і його команда зайняті саме налаштуваннями двигуна і його калібруванням. Вони створили невеликий прототип двигуна діаметром 7,6 сантиметра і успішно випробували його в роботі.

Натхнення: www.popmech.ru

Back to top button