Кілька років тому вчені спостерігали в затоці Монтерей (США) за групою косаток (killer whales), які атакували сірого кита (gray whale) і його дитинча. Після боротьби дитинча було убите. Але те, що відбулося далі, насилу піддається поясненню.
Сцену нападу застали два горбатих китів (humpback whales). І після того, як малюк сірого кита був убитий, близько 14 горбатих китів наблизилися до “місця злочину”, щоб не дати косаткам з’їсти свою здобич.
За шість з половиною годин свого “чергування” горбаті кити не залишали це місце, продовжуючи охороняти мертве дитинча сірого кита від косаток і відбиватися від них. Вони продовжували нести свою вахту навіть після того, як поруч з’явилися зграя крилів (дрібних морських рачків) – їх улюблені ласощі.
Незрозуміло, чому горбачі так ризикували і витрачали стільки енергії, захищаючи зовсім інший вид. Але зрозуміло одне – це був не єдиний випадок. За останні 62 роки було зафіксовано близько 115 подібних сутичок між горбатими китами і косатками, наголошується в новому дослідженні, опублікованому в журналі Marine Mammal Science.
“Така поведінка горбатих китів фіксується в декількох місцях по всьому світу, — говорить в інтерв’ю National Geographic дослідник з California Killer Whale Project Аліса Шульман-Янигер (Alisa Schulman-Janiger). – Я була свідком кількох таких сцен, але вони були не настільки драматичними, як в травні 2012 року”.
На думку фахівців, найбільш логічне пояснення поведінки горбатих китів – це якась вигода від втручання в полювання косаток. Наприклад, відомо, що косатки нападають на горбатих китів, які найбільш уразливі в молодому віці. Але як тільки ті зміцніють, у них достатньо сил, щоб впоратися з чорно-білими хижаками.
З цієї причини така милосердна поведінка розвинулася як спосіб допомогти своїм видам пройти через найбільш “слабкий” етап життя. Ймовірно, горбаті кити, рятуючи інших китів, думають, що молоді тварини також знаходяться під загрозою.
Це пояснення не влаштувало б біологів, якщо б не статистика. З усіх інцидентів, які вчені змогли виявити протягом останніх п’яти десятиліть, косатки нападали на горбатих китів лише в 11% випадків. А основну частину їх здобичі становили тюлені, морські леви, морські свині або інші морські ссавці.
Був ще один інцидент, в ході якого горбаті кити, ймовірно, намагалися врятувати пару звичайних луно-риб від того, щоб ними закусили косатки.
Це означає, що все набагато складніше і, можливо, дуже індивідуально. Шульман-Янигер зауважує, що не всі горбачі заважають полювання косаток. Одна з версій – що захисниками стають тільки ті, які самі в юності постраждали від таких атак.
У дослідженні також наголошується, що, ймовірно, горбаті кити чують аудіальні заклики до полювання косаток і реагують на них. А значить, вони навіть не знають, кого доведеться рятувати, поки вони не припливуть до місця сутички.
Інші експерти з китам вважають, що таку поведінку можна пояснити своєрідним альтруїзмом. “Я не знаходжу чимось дивним те, що такі тварини втручаються, щоб допомогти тваринам іншого виду”, — говорить глава Whale Sanctuary Project Лорі Марино (Lori Marino). За її словами, горбаті кити здатні до складного мислення, прийняття рішень і вирішення проблем.