Наука

Клітини мозку “змусили” повечеряти навіть після недавнього щільного обіду

Міжнародна команда дослідників виявила, що мозкові клітини відіграють ключову роль у визначенні часу прийому їжі. Це не залежить від останнього прийому їжі або його об’єму, а керується сигналами мозку про необхідність їсти.

Image by freepic.diller on Freepik

Основну роль у регулюванні голоду відіграють AgRP-нейрони, які аналізують фізіологічну потребу в їжі і відповідно сигналізують мозку. Ці клітини також є мішенями для популярних препаратів для зниження ваги, які пригнічують їх активність. Учені з Університету Айови (США) та Стамбульського Медіпол (Туреччина) детально дослідили регуляцію AgRP-нейронів, і їхні результати опубліковані у журналі Nature Neuroscience.

Традиційно вважалося, що активність AgRP-нейронів регулюється рівнем надходження поживних речовин, наприклад, зниженням рівня цукру в крові. Однак експерименти на мишах показали, що регулювання цих нейронів може бути складнішим.

У першій частині експерименту мишам дозволяли їсти в будь-який час. Виявилося, що активність мозкових клітин різко зростала після пробудження тварин, і знижувалася перед сном, незалежно від того, чи годували мишей. Це вказує на годинникоподібний механізм у мозку, який сигналізує про необхідність їсти або припиняти їсти, незалежно від фактичного вживання їжі.

У другій частині експерименту мишам давали їжу лише протягом обмеженого часу вдень. Згодом їхні нейрони адаптувалися до цього режиму, активізуючись після 10 ранку, що вказує на можливість впливу режиму харчування на активність AgRP-нейронів.

Дослідники вважають, що подібний механізм працює і у людей, пояснюючи, чому ми не прокидаємося вночі для їжі, незважаючи на довгий період між вечерею та сніданком.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button