На думку вченого Олександра Адлера, “залізну завісу” підняв канцлер ФРН Гельмут Коль, пише Рішар Верлі в матеріалі, опублікованому в газеті Le Temps. Французький історик згадує про падіння Берлінської стіни і міркує про наслідки цієї події.
9 листопада 1989 Берлінська стіна впала. “Залізної завіси” більше не було. Дні СРСР минали. “Я не зрозумів тоді, що східний блок і радянська імперія померли в Берліні, – зізнається історик. – Німці стали думати про об’єднання задовго до падіння Стіни. Навіть головний кат Сталіна Лаврентій Берія потай обдумував на початку 1950-х возз’єднання двох Німеччин, щоб позбавити СРСР від цього тягаря. (…) Я не думав, що Горбачов буде зметений бурхливими політичними подіями в Москві. Я вважав неминучою економічну і політичну лібералізацію країн Східної Європи, але помилково вважав, що вони продовжуватимуть грати роль буферної зони між Заходом і СРСР “.
[ads2] “НДР вмирала на наших очах, – згадує Адлер. – Я зрозумів, що влада Еріха Хонеккера наближається до кінця. Це зрозумів західнонімецький канцлер Гельмут Коль. В той час обговорювалося багато сценаріїв. Практично миттєве возз’єднання двох Німеччин, що послідувало услід за падінням Стіни, було одним із цих сценаріїв. Ймовірно, саме тому Москва не направила до Берліна свої танки “, – вважає історик.“Ілюзії щодо того, що Горбачов здатний реформувати СРСР, протрималися довго, і насамперед серед спостерігачів, які добре вивчили СРСР, – каже вчений. – Ми не зрозуміли, що дефекти радянської системи були смертельними, що серце радянського реактора було уражено в той момент, коли берлінці зруйнували Стіну. Возз’єднання Німеччини, здавалося, не повинно було неминуче привести до загибелі соціалістичного блоку. Багато з нас вірили в реформаторський комунізм, в можливість того, що європейські “соціалістичні” країни зможуть домовитися з СРСР. У той час відчувався дух перебудови: ідея про те, що СРСР з його якісною системою освіти, з його відносною соціальною рівністю зможе перейти на нові економічні рейки. Але ми забули про людський фактор – про прагнення народів до радикальних змін “.
Героєм 9 листопада 1989 став Гельмут Коль: “Це так, в тому числі і в символічному сенсі. Німецький канцлер в той день був у Польщі – іншими словами, вже вступив на територію нової Європи. Його слід вважати політичним генієм. Він зрозумів, що іншого рішення, крім як швидке возз’єднання, бути не може. Він зрозумів, що росіянам слід “заплатити” відразу, щоб вони не втручалися. Він зрозумів, що потрібно діяти дуже швидко. Гельмут Коль – той, хто реально підняв “залізну завісу”, – впевнений історик.
Натхнення: inopressa.ru