У 2016 р. два астронавти завершили на Міжнародній космічній станції місію тривалістю в один рік. Астронавт НАСА Скотт Келлі (Scott Kelly) і російський космонавт Михайло Корнієнко протягом усього часу перебування на станції перебували під пильним наглядом лікарів, які відстежували найдрібніші зміни фізичного і психологічного стану астронавтів.
НАСА позиціонує цей медичний експеримент як частину своєї програми «Подорож до Марса» (Journey to Mars), в рамках якої планується відправка людини до Червоної планети в 2030-ті рр. Проте в новому дослідженні, проведеному групою дослідників на чолі з Конрадом Шоціком (Konrad Szocik) з Університету Інформаційних Технологій та Менеджменту в Жешові, Польща, ставиться під сумнів можливість заснування в найближчому майбутньому марсіанської колонії через ряд проблем, рішення яких у найближчому майбутньому нездійсненні.
«Ми не можемо копіювати в точності марсіанські умови на Землі, я маю на увазі такі особливості Марса як мікрогравітація або космічне випромінювання, – пояснює Шоцік. – Отже, ми не можемо спрогнозувати фізичні і біологічні наслідки життя людей на Марсі».
Він заперечує можливість відтворення «всіх небезпек подорожі [до Марса] в один кінець» на борту Міжнародної космічної станції або навіть в Антарктиці, яка часто стає місцем, у якій імітуються космічні умови. Згідно Шоціку політ до Марса вимагає особливої підготовки астронавтів – зміни їхніх тіл і мислення.
Вчений вважає, що модифікація органів почуттів за допомогою електроніки або спеціальних медичних препаратів може допомогти пом’якшити емоційні реакції, які можуть відбуватися при зустрічі майбутніх марсіанських колоністів з несподіваними небезпеками.
Крім того, Шоцік звертає увагу на проблему репродукції марсіанських поселенців, оскільки неминуче кровозмішення серед колоністів призведе до значного погіршення генофонду. Як показує учений, для того, щоб загроза вимирання марсіанської колонії за рахунок генетичних захворювань могла бути виключена, колонія повинна налічувати не менше 500 поселенців.