Бухта Руперт у Квебеку (Канада) — одне з тих місць, на яке варто поглянути з космосу. Поблизу вода може здатися відносно однорідною. Але з космосу видно патерни — свідоцтва динаміки рідини, яка виникає, коли прісна річкова вода зустрічається з морською. Інструмент OLI на супутнику NASA Landsat 8 зробив цей знімок в природних кольорах 9 червня 2018 року.
Вода біля берега світло-коричнева з відкладеннями, які були принесені хвилями, що рухаються по глинистому мілководдю. Середня частина затоки також пофарбована відкладеннями, але вода темніша за рахунок розчиненої органічної речовини, яка забарвлює воду в колір чаю. Органічний матеріал поступає з прилеглих торфовищ і переноситься в затоку. Довгий язик цієї пофарбованої річкової води, розведеної морською водою, простягається на північний захід затоки Джеймса.
На знімку вище показаний ще один цікавий елемент — довгі, білі, звивисті нитки піни. За словами Ґрега Маккалоу, експерта щодо прісноводних і морських вод в університеті Манітоби, ці нитки, ймовірно, позначають межі між континентальною прісною водою і солоною морською водою. Турбулентність уздовж кордонів призводить до утворення органічної плівки, яка, збираючись, утворює бульбашки — так само, як мило утворює бульбашки при енергійному змішуванні у воді.
Також зверніть увагу на завихрення на південний схід від Острова Джейкоб. Маккалоу зазначає, що карти скупчення льоду вказують на те, що бухта була вільна від льоду до середини травня — ще до того, як був зроблений знімок. Тим не менш, білі нитки і плями у вихорі можуть бути фрагментами льоду, який перемістився з затоки Джеймса в бухту Руперт ранньою весною. Він може також містити замерзлу рослинність і опади, вимиті з морського дна крижинами.